Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> У. Гарвей – засновник вчення про кровообіг

У. Гарвей – засновник вчення про кровообіг

Назва:
У. Гарвей – засновник вчення про кровообіг
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,18 KB
Завантажень:
173
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Курсова робота на тему:
“У. Гарвей – засновник вчення про кровообіг”


П л а н :
Вступ
Передові діячі перехідного періоду
Людина в центрі уваги епохи Відродження
Пауданська школа медицини
Навчання Гарвея
Опис роботи серця
Висновок
У надрах феодалізму в цехових об'єднаннях купців та ре-місників поступово складався і зростав новий клас—буржуазія, для якого феодальний лад з його обмеженнями, пануванням в усіх галузях життя богослов'я і сухої схоластики в школах був тяжкими путами. Нові епохальні географічні відкриття, такі, як відкриття Америки Христофором Колумбом (1492 р.), мор-ського шляху до Індії Васко да Гамою (1498 р.), потреба в роз-витку й обслуговуванні нових видів добувної і обробної промис-ловості, ставили перед наукою і технікою все нові завдання.
Боротьба з феодалізмом, засиллям церкви відбувалася в різ-них країнах по-різному і в різні часи. Вихідним моментом усіх цих процесів був розвиток продуктивних сил. Найсприятливіші умови для переходу від феодалізму до капіталізму створилися в країнах Західної Європи. Ці держави не зазнали в минулому численних нападів, які спустошили країни Азії, Східної Європи, були розташовані близько до морських шляхів світової торгів-лі. Народи Русі захистили Захід від кочівників. Ці історичні обставини сприяли успішному розвиткові в Західній Європі ре-месел, зростанню міст і торгівлі. Зростання торговельних і про-мислових центрів супроводилось класовими конфліктами, селян-ськими війнами, повстаннями ремісників, які протягом XV— XVII ст. розхитували в цих країнах феодальний лад. Оскільки в середні віки єдиною ідеологією була релігія, то всі ці соціаль-ні рухи, спрямовані проти паралізуючого впливу церкви, оціню-вались як єресь.
Передові діячі перехідного періоду, борючись проти всесиль-ної офіційної церкви і схоластики, використали культурну спад-щину античної давнини, особливо античної Греції. Звідси — тер-мін Відродження (Ренесанс по-італійському II Кіпазсітепіо) — досить неточне позначення, що збереглося в науковій літерату-рі до наших днів. Насправді культура пізнього середньовіччя, що різко відрізнялася за історичними умовами свого виникнен-ня й формування від умов античного світу, ніяк не могла бути простим відтворенням античності. Однак діячі епохи були щиро впевнені, що переживають і здійснюють відродження. В галузі медицини Західна Європа прийняла крім спадщини античної ме-дицини також спадщину передової медицини народів Сходу, що стало відомим у Європі завдяки діяльності арабістів, перекла-дачів з арабської мови на латинську (Герарда Кремонського, Костянтина Африканського та ін.). Енгельс писав: «Це був най-більший прогресивний переворот з усіх пережитих до того часу людством, епоха, яка потребувала титанів і яка породила ти-танів щодо сили думки, пристрасті й характеру, щодо багато-сторонності і вченості... Але що особливо характерне для них, так це те, що вони майже всі живуть у самій гущі інтересів сво-го часу, беруть жваву участь у практичній боротьбі... Кабінетні вчені були тоді винятком...»
Культура пізнього середньовіччя — епохи Відродження — в центр уваги ставила людину. В цьому полягала основна від-мінність Studia humana —тодішнього гуманізму від Studia Divina — богослов'я. Положення відродженої античної філософії «пізнай самого себе» (gnoti se auton) тлумачилося як пізнання передусім фізичної природи людини. Анатомією займалися не тільки лікарі, а й люди, за родом діяльності далекі від медици-ни. Таким був геніальний художник Леонардо да Вінчі (1452— 1519), цей універсальний розум епохи: мислитель, технік, ана-том, видатний маляр. Леонардо да Вінчі разом з лікарем Торре з Павії протягом десятків років анатомував трупи і зробив ба-гато точних анатомічних зарисовок. На жаль, його анатомічні трактати стали широковідомі лише через 150 років після смерті автора і тому не мали впливу на прогрес анатомічної науки.
В Падуанському університеті було здійснено видатні дослі-дження з анатомії і фізіології людини.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: У. Гарвей – засновник вчення про кровообіг

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок