Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Вторинні імунодефіцити при злоякісних пухлинах головного мозку: особливості проявів та проблеми лікування

Вторинні імунодефіцити при злоякісних пухлинах головного мозку: особливості проявів та проблеми лікування

Назва:
Вторинні імунодефіцити при злоякісних пухлинах головного мозку: особливості проявів та проблеми лікування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,69 KB
Завантажень:
493
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Вторинні імунодефіцити при злоякісних пухлинах головного мозку: особливості проявів та проблеми лікування


Загальновідомо, що імунна недостатність спостерігається при багатьох патологічних станах організму, проявляється порушеннями в різних ланках імунної відповіді, ускладнює перебіг основного захворювання. Порушення в імунній системі, що виникають при цьому, відносяться до вторинних імунодефіцитів, вони досить добре вивчені і мають свої характерні особливості залежно від виду патології, що не завжди враховується при спробах їх лікування (Сапин М.Р., 1999; Хаитов Р. М., Пинегин Б.В., 1999; Ярилин А.А., 1999).При злоякісних пухлинах виникають порушення як протипухлинної резистентності, так і в загальній імунній системі. При цьому практично всі етапи імунної відповіді, включаючи процеси розпізнавання антигенів, проліферації, синтезу цитокінів та ефекторних цитотоксичних молекул, зазнають змін (Бережная Н.М., Чехун В.Ф., 2000; 2005). Пухлини головного мозку, як відомо, складають окрему групу серед онкологічних захворювань. Це пов’язано з тим, що головний мозок є так званим забар’єрним імуноізольованим місцем, де обмежений розвиток повноцінних імунних реакцій. Крім того, пухлини головного мозку дуже рідко метастазують і не зумовлюють появу симптомів загальної інтоксикації на організм та імунну систему. Досягнувши певного розміру, пухлини мозку призводять до дислокаційних гіпертензивних порушень у ньому у зв’язку з обмеженими розмірами черепа, що впливає на гіпофізо-гіпоталамічну регуляцію імуногенезу. Дослідження порушень імунних процесів при пухлинах мозку виявило їх своєрідність, що дозволило віднести їх до окремої групи так званих нейрогенних імунодефіцитів (Зозуля Ю.О., Лісяний М.І., 1998), у патогенезі яких важливе значення мають не лише імуномодулюючі чинники пухлин, а й фактори нейрогуморальної регуляції, включаючи глюкокортикоїди, нейропептиди, нейротрансмітери. Особливі суттєві зміни в системі імунітету мають місце при злоякісних гліомах мозку, де змінюється як кількісний склад, так і функціональна активність імунних клітин (Примушко Л.И., 1988; Маркова О. В., 1990; Гнедкова И.А., 1991; Скітяк С.А., 2002; Лісяний М.І. та співавт., 2002; Macheley M.I. et al., 1985; Wictor T., Glich R.P., 2003).
Імунні порушення залежать від ступеня злоякісності, гістогенезу пухлин (Лісяний М.І. та співав., 2002), що зумовлює практичну необхідність визначення конкретних параметрів імунодефіциту для кожного виду пухлин.Вивчення змін в імунній системі хворих із пухлинами головного мозку показали, що при медулобластомах вони менш виражені, ніж при гліомах. Так, загальна кількість лейкоцитів у хворих на гліоми і медулобластоми практично не відрізняється від показників контрольної групи донорів.Однак проведені нами дослідження виявили порушення як у кількісному складі, так і в функціональній активності лімфоцитів при злоякісних пухлинах мозку, що свідчить про наявність у хворих вторинної пухлинзалежної імунної недостатності (табл.1). Це підтверджує думку багатьох авторів стосовно того, що прояви вторинних імунодефіцитів залежать від особливостей основної патології (Зозуля Ю.О., Лісяний М.І., 1998; Сапин М.Р. и соавт., 1999). Так, при гліомах, які походять із гліальних клітин мозку, виявляються порушення в експресії Т-лімфоцитами рецептора для інтерлейкіну-2 — 2–3-разове зниження рівня СД-25+ лімфоцитів порівняно з показниками у донорів. При гліомах відмічається також відносна лімфопенія, що свідчить про порушення синтезу та дозрівання лімфоцитів, тоді як відносна (відсоткова) кількість основних субпопуляцій Т-лімфоцитів — у межах норми. Водночас при медулобластомах кількісний склад лімфоцитів у крові — в межах норми, і лише кількість клітин, які мають рецептор апоптозу (СД-95 рецептор), збільшена у 6 разів порівняно з групою контролю і у 2 рази більше, ніж при гліомах. Практично кожен п’ятий лімфоцит перебуває у стані готовності до апоптозу. Отримані дані свідчать, що при медулобластомах порушення в системі імунітету дещо відрізняються від подібних змін при гліомах.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Вторинні імунодефіцити при злоякісних пухлинах головного мозку: особливості проявів та проблеми лікування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок