Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Антибіотики і хіміотерапевтичні засоби

Антибіотики і хіміотерапевтичні засоби

Назва:
Антибіотики і хіміотерапевтичні засоби
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,97 KB
Завантажень:
322
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
План
Виникнення хіміотерапевтичних засобів та антибіотиків.
Застосування хіміотерапевтичних засобів та антибіотиків.
Свисок використаної літератури.


Антибіотики широко застосовуються в медицині для лікування та профілактики інфекції. Ефективність їх безперечна. Призначення антибіотиків хворим з гострою та хронічною інфек-цією в більшості випадків є конче потрібним заходом.
Ліки з цієї групи широко використовуються для лікування різних інфекційних хвороб, які загрожують з раннього дитячого віку. Тому про антибіотики знають майже всі і не стільки з книжок, скільки із власного життєвого досвіду.
Вважають, що антибіотики – це універсальні протимікробні засоби, здатні при введенні в організм знищувати мікроорганізми при різних інфекціях, починаючи із звичайної простуди і кінчаючи холерою. Протимікробна дія антибіотиків пояснюється тим, що вони впливають на ріст і розмноження мікроорганізмів (пригнічують). Частина антибіотиків порушує процес поділу (мікроорганізми розмножуються поділом), а частина – функцію мікробної клітини.
Ефективність їх залежить від характеру інфекції та адекватності вибору режиму лікування. Загальними правилами антибіотикотерапії є:
1) обгрунтування необхідності в призначенні антибіотиків;
2) якщо відомий збудник інфекції, треба призначати потрібні антибіотики із найменш токсичних, доступних та дешевих, наприклад з групи пеніцилінів при стрептококовій інфекції;
3) за невизначеності збудника інфекції і тяжкості перебігу останньої спочатку треба застосовувати антибіотики широкого спектру дії: аміноглі-козиди (гентаміцин), цефалоспорини (мефоксин, роцефін), напівсинтетичні пеніциліни (ампіцилін, амоксик-лав), тієнам тощо; якомога швидше визначити збудника інфекції та його чутливість до антибіотиків з подальшою корекцією антибіотикотерапії у разі потреби;
4) суворе дотримання схеми введення антибіотика (доза, тривалість тощо);
5) зміна антибіотика у разі його неефективності протягом рекомендованого інструкцією строку застосуван-ня на інший;
6) уникати призначення пар анти-біотиків, які взаємоослаблюють дію один одного (наприклад, левоміцетин з тетрациклінами), або діють антагоністично (препарати групи пеніцилінів, левоміцетин), або взаємопідсилюють свої токсичні властивості, наприклад два аміноглікозиди (гентаміцин і кана-міцин; мономіцин чи стрептоміцин тощо);
7) з'ясування чутливості організму хворого до антибіотиків, насамперед з групи пеніцилінів, перед їх призначенням (анамнестичні дані та дермальні тести на переносність — інтрадермальне введення 0,1 мл розчину або за наявності алергічної реакції в анамнезі нанести краплину на шкіру після скарифікації чи навіть без останньої);
8) уникати місцевого застосування антибіотиків системного призначення;
9) не застосовувати антибіотики з метою лікування абсцесів, за винятком легеневих, до хірургічного розтину їх;
10) не застосовувати антибіотики з метою профілактики інфекції при чистих операціях на поверхні тіла (зашивання грижі, струмектомія, мастектомія та ін.);
11) профілактично вводити антибіотики головним чином при операціях на травному каналі, переважно на кишечнику, з відкриттям його порожнини, при операціях на серці та легенях, при трансплантації органів та ксенопротезуванні судин (за 1— 2 год перед операцією з умовою досягнення піку їх концентрації в пері-од виконання оперативного втручання на органі);
12) застосовувати антибіотики в комбінації з іншими протимікробними препаратами (сульфаніламіди, хіноквінолони та ін.);
13) залежно від характеру інфекції, її локалізації та перебігу вибирати найдоцільніші шляхи парентерального вве-дення антибіотиків (внутрішньом'язо-вий, внутрішньовенний, внутрішньо-артеріальний, ендолімфатичний, ен-долюм бальний). Ендолімфатичний шлях введення антибіотиків при деяких формах інфекції, наприклад при перитоніті, вважається багатьма авторами навіть ефективнішим від внутрі-шньосудинного завдяки тривалому перебуванню їх в організмі.
Дотримання викладених вище правил дозволить уникнути можливих негативних впливів антибіотиків, які справляють багато з них, особливо у разі недостатнього контролю за їх застосуванням.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Антибіотики і хіміотерапевтичні засоби

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок