Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Короткі анатомо-гістологічні дані. Фізико-хімічні властивості випітної рідини. Забір матеріалу. Приготування препаратів для мікроскопічного дослідження. Клітинний склад рідин із серозних порожнин.

Короткі анатомо-гістологічні дані. Фізико-хімічні властивості випітної рідини. Забір матеріалу. Приготування препаратів для мікроскопічного дослідження. Клітинний склад рідин із серозних порожнин.

Назва:
Короткі анатомо-гістологічні дані. Фізико-хімічні властивості випітної рідини. Забір матеріалу. Приготування препаратів для мікроскопічного дослідження. Клітинний склад рідин із серозних порожнин.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,85 KB
Завантажень:
218
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат
на тему:
Рідини серозних порожнин. Лабораторно-деференціальна діагностика. Клінічне значення


План
Короткі анатомо-гістологічні дані.
Фізико-хімічні властивості випітної рідини.
Забір матеріалу. Приготування препаратів для мікроскопічного дослідження.
Клітинний склад рідин із серозних порожнин.


До серозних порожнин входять: плевральні порожнина, черевні і перикарду. Вони являють собою вузькі щілини, утворені вісцеральними і парієтальними шарами серозної оболонки. Серозні оболонки складаються із декількох шарів еластичних і колагенових волокон з кровоносними і лімфатичними судинами, покритих базальною мембраною і мезотелієм. В нормі в серозних порожнинах є невелика кількість рідини, яка тільки зволожує покриви органів і сприяє легкому ковзанню їх при диханні, перистальтиці, роботі серця та іншого. При патологічних станах в цих порожнинах може накопичуватися багато рідини, що легко розпізнати клінічно і пробною пункцією. Рідини, що накопичуються в різних порожнинах тіла, ділять на 3 групи; ексудати – рідини запального походження, трансу дата – рідина механічного походження, які виникають при розладах загального і місцевого кровообігу і рідини кісткових порожнин. Трансудати і ексудати, які накопичуються в грудній порожнині, - це плевральна рідина, в черевній порожнині – асцилична, в перикардіальній порожнині – перікадіальна рідина.
Поява рідини в порожнинах може бути обумовлена різними причинами інфекційного і реактивного характеру. Накопичення плевральної, рідини перикардіальної рідини сприяє рідним процесам в легенях (пневмонія, абсцес, гангрена, туберкульоз і інше). Аскетична рідина накопичується при туберкульозному перитоніті, а також перитоніті викликаному злоякісними новоутвореннями, при травмах, защеплення, геморагічних діатезах, церозі печінки та інших.
Рідину для дослідження одержують за допомогою пробної пункції або розтину. ЇЇ збирають в чисту, суху, а при необхідності і в стерильну посуду. Для попередження згортання до рідини, що досліджують, можна додати 5% розчин цитрату натрію, або просто сполоснути цитратом натрію стінки посуду в якому буде зібрана рідина. В лабораторію доставляють всю рідину і відразу приступають до її дослідження. Оприлілюють фізичні і хімічні властивості рідини, проводять мікроскопічне дослідження на пивних і пофарбованих препаратах, а при необхідності бактеріоскопічне і бактеріологічне дослідження. Записують кількість рідини, її колір, прозорість і характер.
Трансудати – прозорі, лимонно-жовтого кольору, всі інші рідини мутні, колір їх залежить від характеру рідини. Трансудати відрізняються від ексудатів відносною щільністю і вмістом білка. Відносна щільність транссудатів коливається від 1,002 до 1,015, а ексудатів – 1,018 і більше.
Білок визначають за допомогою сульфосальцилової кислоти.
Принцип методики полягає в тому, що білок з сульфасаліциловою кислотою дає помутніння. Інтенсивність якого пропорційна концентрації білка.
Для визначення необхідні такі реактиви: 1) 3% розчин сульфосаліцилової кислоти; 2) 0,9% розчин NaCl; 3) стандартний 1% розчин альбуміну.
Із-за високого вмісту білка в трансудатах і ексудатах перед вимірюванням їх рекомендують розвести в 0,9% розчині NaCl. Степінь розведення оприділяють по пробі з сульфосаліциловою кислотою. В ексудатах міститься від 30 до 80 г/л білка, в трансудаха – від 5-25 г/л (визначення за допомогою ФЕКу).
Якщо немає відповідних реактивів і оснащення, то білок в серозних рідинах можна визначити методом розведення оп Брандбергу – Роберту – Стальникову, так як в сечі, замінивши азотну кислоту розчином Ларінової. Трансудати від ексудатив можна відрізнити за допомогою реакції Рівальта. Вона позитивна в ексудатах. Ексудат містить серозмуцин. Для постановки реакцій Рів альта, вузький циліндр на 100-200 мл заповнюють водою, додають 2-3 краплі льодяної оцтової кислоти і розмішують. Потім із піпетки капають 1-2 краплі досліджуваної рідини і слідкують на чорному фоні за появою помутніння. В ексудатах помутніння по мірі опускання каплі до дня циліндра збільшується, а в трансудатах незначне помутніння розсмоктується і зникає, не доходячи до дня циліндра.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Короткі анатомо-гістологічні дані. Фізико-хімічні властивості випітної рідини. Забір матеріалу. Приготування препаратів для мікроскопічного дослідження. Клітинний склад рідин із серозних порожнин.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок