Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Зондування порожнини нориць, розрізів, абсцесів

Зондування порожнини нориць, розрізів, абсцесів

Назва:
Зондування порожнини нориць, розрізів, абсцесів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,39 KB
Завантажень:
313
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Зондування порожнини нориць, розрізів, абсцесів
Зондування ран і порожнин тіла здійснюють з лікувальною або профі-
лактичною метою.
Покази: діагностичні – встановлення довжини, направлення нориць, гнійних порожнин, несправжніх ходів; введення контрастних речовин; лікувальні – промивання нориць, порожнин та введення лікарських середників.
Протипокази: для попередження занесення інфекції в глибину не можна зондувати свіжі рани, вогнепальні.
Приладдя: марлеві серветки, кульки, тампони, розчин спиртовий, розчин для
промивання (розчин фурациліну 1:5000), набір зондів.
Зондування порожнин, нориць, абсцесів проводиться з допомогою зондів.
Зонди хірургічні застосовують для дослідження каналів і порожнин.
Зонд жолобуватий (рис.1,а) засто-совують для дослідження нориць, а також для безпечного розсікання м'яких тканин. Найчас-тіше використовується зонд із пластинчастою рукояткою довжиною 17 см.
Рис. 1. Зонди: а-жолобува-тий;
б, в - гудзикуваті; г - Кохера.
Зонди ґудзикуваті (рис.1,б,в) явля-ють собою стержень діаметром 2 мм з ущіль-неними кінцями у вигляді ґудзика. Зонд ґудзи-куватий двобічний має булавоподібне потов-щення на обох кінцях. Зонд ґудзикуватий із вушком має на одному кінці потовщення, а на іншому - вушко.
Зонд зобний з отвором (Кохера; рис. 1,г) складається з ручки і робочої частини з канавка-ми і круглим отвором.
Всі гнійні рани, абсцеси, порожнини повинні дренуватись.
Основним завданням дренування ран є забезпечення адекватного відтоку
ранового секрету, видалення некротичних тканин та оптимізація загоєння
ранового процесу.
Дренажі повинні бути м'якими, гладкими, виготовлені з тривкого рентгенконтрастного матеріалу, не повинні перегинатись і перекручуватись в рані. Тверді дренажі можуть надавлюватися на оточуючі тканини, викликати некрози і пролежні внутрішніх органів.
Залежно від характеру рани, конфігурації ранового каналу, кількості ек-судату використовують різні способи дренування:
1. Пасивне дренування застосовують при неглибоких відкритих ранах. У цих випадках у порожнину рани вводять хлорвінілові трубки, гумові, марлеві смужки, турунди, які не дають можливості злипатись краям шкірної рани і за-безпечують відтік ранового вмісту в пов'язку під дією сили важкості самої ріди-ни або за рахунок капілярних властивостей гігроскопічного матеріалу (рис 2).
Однак дренажі, які виготовляють з марлі, досить швидко перестають вико-нувати своє призначення, оскільки просякають рановим секретом. Марлеві смуж-ки, турунди корисні до тих пір, поки вони всмок-тують рановий вміст. У випадку припинення дії дренажу рановий вміст затримується в рані і про-никає в кровоносне русло. Для підвищення всмок-тувальних властивостей, особливо марлевих дренажів, використовують гіпертонічні розчини (10 % розчин хлориду натрію, 20 % розчин сечовини, 40 % розчин глюкози). Однак ці розчини, з однієї сторони, покращуючи дренажні властивості марлевої пов’язки, з другої сторони негативно впли-вають на ріст і розмноження грануляційної тка-нини в рані. Крім цього, осмотичні властивості гіпертонічних розчинів в міру висихання пов'язки і скупчення в ній ранового секрету тривають лише 4-6 год, після чого таку пов'язку слід поміняти. Останнім часом, при лікуванні ран, особливо у першій фазі ранового процесу - фазі запалення (альтерації і проліферації – перші 7-9 діб ранового процесу), коли проходить тільки формування і скупчення ранового вмісту, більшість хірургів рекомендують використовувати для просякнення марлевих дренажів розчини антисептиків (0,02 % розчин хлоргексидину, 1 % розчин діоксидину, 20 % розчин димексиду, 1 % розчин йодопірону тощо). Коли ексудація збільшується, для покращання осмо-тичного ефекту і стимуляції загоєння рани в фазі грануляцій частіше застосовують мазі на поліе-тиленоксидній основі (водорозчинні мазі), до складу яких входять антисептики, антибіотики та стимулятори регенерації. До них відносяться: левомеколь, левосин, діоксизоль, офлокаїн, мафенид-ацетат тощо.
Нерідко дренування рани або порожнини тіла здійснюють за допомогою комбінованого гумово-марлевого або рукавичко-трубчатого дренажу, "сигар-ного" дренажу за Пенроузом (рис.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Зондування порожнини нориць, розрізів, абсцесів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок