Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Роль Київської школи терапевтів

Роль Київської школи терапевтів

Назва:
Роль Київської школи терапевтів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,72 KB
Завантажень:
40
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
на тему:
„Роль Київської школи терапевтів”


План
Вступ.
1. Історія створення Київської школи терапевтів.
2. Роль Київської школи в українській медицині.
Використана література.


Вступ
Традиції в медичній науці України склалися давно. Достатньо нагадати Києво-Могилянську академію, з випускників якої виросли такі видатні вчені-медики, як Нестор Амбодик, Данило Велланський, брати Олександр, Йосип і Павло Шумлянські, Данило Самойлович та інші. Це ХУІІ-ХУІП ст. Протягом XIX ст. в Україні складаються відомі наукові школи. Випускником Єлісаветградського училища був видатний анатом, хірург і фізіолог, один із зачинателів концепції нервізму Єфрем Мухін.
У Київському університеті Св.Володимира постала анатомічна школа Олександра Вальтера, учня М.І.Пирогова, з якої вийшов основоположник вчення про цитоархітектоніку мозку Володимир Бец. Серед організаторів медичного факультету Київського університету був інший учень М.І.Пирогова - хірург Володимир Караваєв, засновник київської хірургічної школи. Його учнем був Микола Волкович, який вніс вагомий вклад у розвиток української науки.
Київська школа терапевтів стала гордістю української медицини. Дві її потужні гілки означені іменами Василя Образцова, учнем якого був Микола Стражеско, та Феофіла Яновського, учнями якого, в свою чергу, були Вадим Іванов, Анатолій Зюков, Давид Яновський, Федір Примак.
Ілля Мечников закінчив Харківський університет і викладав у Новоросійському. Володимир Підвисоцький, випускник Київського університету і його професор, викладав також у Новоросійському університеті. Школи Підвисоцького і Мечникова - дві найвидатніші українські школи патологів. Серед їх спільних учнів слід назвати І.Г.Савченка, Л.О.Тарасевича, Д.К.Заболотного. Данило Заболотний був Президентом Академії наук України, а його наступником на цьому посту став інший учень Підвисоцького - Олександр Богомолець, який створив свою відому наукову школу. Зі школи О.О.Богомольця в сучасну експериментальну медицину прийшли ідеї щодо етіології і патогенезу пухлинних процесів, процесів внутрішньої секреції, механізмів старіння та багато інших. Ці ідеї плідно розвивалися його учнями, які заснували Інститут проблем онкології (Р.Є.Кавецький), Інститут геронтології (М.М.Іорєв), Інститут ендокринології та обміну речовин (В.П.Комісаренко). Фізіологічні дослідження в Україні були блискуче представлені академіками Ю.В.Чаговцем, Д.С.Воронцовим, Г.В.Фольбортом, гігієнічні - О.В.Корчак-Чепурківським, О.М.Марзсєвим, Л.І.Медведєм.
Широко відомі сучасні наукові школи: в галузі теоретичної медицини - академіків П.Г.Костюка, В.В.Фролькіса; в галузі клінічної медицини - академіків М.М.Амосова, О.М.Лук'янової, А.П.Ромоданова, О.О.Шалімова; в галузі терапії - академіків Л.Т.Малої, Д.Ф.Чеботарьова; профілактичної медицини - академіків Є.Г.Гончарука, Ю.І.Кундієва та інші.
У історії вітчизняної медицини велику роль зіграла київська школа терапевтів, що оформилася на базі кафедр внутрішніх хвороб Київського університету і одержала подальший розвиток на кафедрах терапії Київського медичного інституту. Кафедрі факультетської терапії, що відзначила в 1994 р. своє 150-річчя, належить одне з провідних місць у формуванні київської, а потім і української школи терапевтів.
Першим завідувачем кафедрою був професор Федір Степанович Цицурін, що посідав цю посаду з 1844 по 1857 р. Він був прекрасним діагностом і цілителем, а його лекції користувалися великою популярністю у студентів і лікарів. Наукові погляди Ф.С.Цицуріна формувалися під впливом ідей М.Я.Мудрова і Н.І.Пірогова.
З 1857 по 1864 р. кафедрою завідував Сергій Петрович Алферьев. На кафедру він прийшов зрілим клініцистом, вже маючи досвід завідування кафедрою госпітальної терапії. Це був освічений лікар, прекрасний діагност, авторитетний професор.
У 1864 р. С.П.Алферьев передав кафедру професору Федору Федоровичу Мерінгу, який дістав прекрасну освіту в Німеччині, був блискучим лікарем, діагностом і лектором, автором "Курсу клінічних лекцій". Ф.Ф.Мерінг підняв питання про необхідність установи ассистентури при кафедрі, проводив засідання з читанням епікризів історій хвороб з подальшим обговоренням їх, що значно підвищило ефективність клінічної підготовки студентів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Роль Київської школи терапевтів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок