Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Нейрохімічні зміни в структурах головного мозку при дії стресових факторів

Нейрохімічні зміни в структурах головного мозку при дії стресових факторів

Назва:
Нейрохімічні зміни в структурах головного мозку при дії стресових факторів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,79 KB
Завантажень:
350
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Нейрохімічні зміни в структурах головного мозку при дії стресових факторів


Відомо, що дія екстремальних факторів на організм, до яких належать і психоемоційне напруження та інтенсивна м’язова робота, викликає активацію симпато-адреналової системи [5]. Тривале підвищення концентрації катехоламінів в крові супроводжується судинними спазмами, ішемією слизової оболонки травного тракту. Універсальною реакцією організму на дію стресових факторів є активація процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) [3, 10]. Продукти ПОЛ відіграють важливу роль у структурній модифікації біомембран, зміні іх фізико-хімічних властивостей і проникності. Доведеним є, що у функціональній адаптації ЦНС до дії пошкоджуючих агентів беруть участь гангліозиди [4, 6]. Однак, на сьогодні залишаються не вивченими зміни вмісту гангліозидів у взаємозв’язку з інтенсивністю процесів ПОЛ при дії стресових факторів у структурах головного мозку, що відповідають за регуляцію вегетативних функцій організму.
Експерименти проведені на білих безпородних щурах-самцях масою 180-250 г (n=161). ЕБС моделювали за методом О.Десідерато [8]. Евтаназію здійснювали шляхом декапітації. На холоді швидко виділяли стовбур, проміжний та передній мозок, в яких визначали вміст гангліозидів та інтенсивність процесів ПОЛ. Для визначення вмісту гангліозидів у структурах мозку використовували модифікацію метода Фолча по Свеннерхольму і Сузукі [1]. Інтенсивність процесів ПОЛ оцінювали за кількістю малонового диальдегіду (МДА) [7]. Забір матеріалу для досліджень проводили на 1-й, 5-й та 10-й день після припинення дії подразника. Оптичну густину досліджуваного матеріалу вимірювали за допомогою спектрофотометра СФ-46. Результати досліджень проаналізовані статистично з використанням критерію Стьюдента та кореляційного аналізу.
Проведені експерименти показали, що після ЕБС вміст гангліозидів зростає в досліджуваних структурах мозку (табл.1).
Таблиця 1.Зміни вмісту гангліозидів у головному мозку щурів після емоційно-больового стрессу


Структури мозку | Статис-тичний показник | Гангліозиди, ум.од./мл л.ек.
Інтактні тварини | День експерименту
1 | 5 | 10
Стовбур мозку | M | 0.131 | 0.289* | 0.212* | 0.147
m | 0.016 | 0.024 | 0.027 | 0.019
n | 9 | 7 | 6 | 6
Проміжний мозок | M | 0.072 | 1.58* | 0.91 | 0.74
m | 0.008 | 0.019 | 0.022 | 0.015
n | 8 | 8 | 6 | 6
Передній мозок | M | 0.104 | 0.354* | 0.231* | 0.180*
m | 0.011 | 0.029 | 0.026 | 0.027
n | 7 | 7 | 6 | 6
Примітка: Зірочкою позначені вірогідні зміни (Р0.05) порівняно з контролем.
Так, на 1-й день експерименту у стовбурі мозку кількість гангліозидів підвищувалась у 2.2 рaзи (Р0.05) у порівнянні з інтактними тваринами. На 5-й день експерименту рівень досліджуваного показника знижувався в порівнянні з 1-м днем, але перевищував вихідні дані у 1.6 рази (Р0.05), на 10-й день після припинення дії стресових факторів вміст гангліозидів у стовбурі мозку істотно не відрізнявся від показників інтактних тварин.
У проміжному мозку на 1-й день після ЕБС вміст гангліозидів підвищувався у 2.2 рази (Р0.05) у порівнянні з показниками у інтактних тварин. На 5-й і 10-й день кількість гангліозидів поступово наближалась до вихідного рівня.
У передньому мозку вміст гангліозидів підвищувався у 3.4рази (Р0.05). На 5-й і 10-й день спостерігалось поступове зниження кількості гангліозидів в порівнянні з 1-м днем, однак, на 5-й день експерименту кількість гангліозидів перевищувала вихідні дані у 2.2рази (Р0.05), а на 10-й день концентрація гангліозидів була вищою на 47.5% (Р0.05), ніж у інтактних тварин.
На фоні ЕБС у структурах мозку виникали також зміни з боку кінцевого продукту ПОЛ (табл.2).
Так, на 1-й день після припинення дії стресових факторів кількість МДА зростала у стовбурі мозку на 56.4% (Р0.05), проміжному мозку на 45.9% ( Р0.05) і на 35.1% (Р0.05) у передньому мозку в порівнянні з інтактними тваринами. Далі спостерігалось поступове зниження вмісту МДА у досліджуваних структурах мозку в порівнянні з 1-м днем і наближення іх до показників у інтактних тварин.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Нейрохімічні зміни в структурах головного мозку при дії стресових факторів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок