Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Доброякісні пухлини м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки

Доброякісні пухлини м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки

Назва:
Доброякісні пухлини м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,73 KB
Завантажень:
60
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Лекція
Доброякісні пухлини м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки


П Л А Н
Методи визначення і діагностики доброякісних пухлин м’яких тканин;
Класифікація доброякісних пухлин м’яких тканин


Актуальність теми.
Діагностика доброякісних пухлин м’яких тканин нерідко затруднена в зв’язку з багатьма формами захворювання, відсутністю специфічних симптомів, а також зміною клінічних проявів під впливом вторинної інфекції. Все це потребує комплексного обстеження хворих з використанням спеціальних діагностичних тестів і чіткого знання клінічних проявів пухлин та методів лікування.
Всі новоутвори поділяють на справжні пухлини, пухлиноподібні пораження і кісти. За даними міжнародної гістологічної класифікації пухлини (МРКП) терміни “пухлина” і “новоутвір” використовується для позначення аномальної маси тканин з надлишковим розростанням, яке не координоване з ростом нормальної тканини і триває після усунення дії причин, що викликали дане явище. Клітинна проліферація, неопластична природа яких сумнівна, визначається як пухлиноподібне розростання, процес або ураження, тобто ці пухлини збільшуються не за рахунок розмноження власних клітин, а за рахунок міграції і ексудації сполучнотканинних клітинних елементів.
Доброякісні пухлини тканини щелепно-лицевої ділянки і шиї за морфологічною будовою можуть бути епітеліальними, сполучнотканинними і змішаними. Новоутвори епітеліальної природи можуть виходити з покривного епітелію порожнини рота, верхньо-щелепної пазухи, емалевого органа зуба і т.д. Мезенхімальні пухлини розвиваються з кісткової, хрящевої і м’язевої тканини, дентину, цементу та інших сполучнотканинних структур. Змішані пухлини включають елементи епітеліальної і сполучнотканинної природи.
З точки зору генезу, всі доброякісні пухлини поділяють на одонтогенні, виникнення яких пов’язане з розвитком зубів, і неодонтогенні, утворення яких не має відношення до зачатків зубів.
Клінічні дані.
Відправним пунктом в діагностиці пухлин можуть служити стать і вік хворого. Відомо, що передракові стани, як правило, зустрічаються в осіб старше 50-ти років, причому у чоловіків частіше, ніж у жінок. Тільки деякі пухлиноподібні утвори слинових залоз (сіалоз, доброякісні лімфоепітеліальні ураження) частіше розвиваються у жінок. У новонароджених переважають судинні пухлини.
В більшості випадків доброякісні пухлини характеризуються скупістю клінічних проявів. Через що хворі пізно звертаються до спеціаліста. Інколи лікарі амбулаторного прийому неправильно орієнтують хворого.
Як правило, пухлини обличчя і органів порожнини рота видно вже при зовнішньому огляді хворого, що дає можливість встановити попередній діагноз.
Характерні ознаки доброякісних пухлин:
повільний ріст;
відсутність метастазів;
експансивний характер росту (розсувають тканини);
наявність капсули або оболонки;
гладка поверхня;
рухомість при неглибокому заляганні в тканинах;
відсутність змін в покриваючих пухлину шкірі та слизовій оболонці;
відсутність симптомів інтоксикації.
За клінічним перебігом всі пухлини поділяються на 3 групи:
доброякісні;
проміжні (місцеводеструктуючі);
злоякісні.
Велике значення для діагностики пухлин має пальпація. Для доброякісних пухлин характерний експансивний ріст, як правило, вони мають виражену капсулу і тому пропальповуються у вигляді солітарного вузла з чіткими межами.
Злоякісні пухлини, як правило, не мають капсули, проростають в оточуючі тканини і пальпуються у вигляді щільного інфільтрату без чітких границь. Особливу увагу при підозрі на пухлину слід звернути на зону регіонарного лімфовідтоку, стан лімфовузлів.
Додаткові методи дослідження.
Ознайомитись з даними раніше проведеного дослідження: рентгенографія, цитологічне дослідження, патоморфологічне, мікробіологічне і імунобіологічне, фізіологічні або функціональні дослідження (електроодонтометрія, реографія, капілярографія, електроміографія, термовізіографія, УЗД), лазерне дослідження, лабораторні дослідження (поділ умовний). Новим діагностичним методом дослідження обличчя, шиї, порожнини рота є магнітно-резонансна томографія.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Доброякісні пухлини м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок