Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Аутоімунний тиреоідит (зоб Хашимото).

Аутоімунний тиреоідит (зоб Хашимото).

Назва:
Аутоімунний тиреоідит (зоб Хашимото).
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,30 KB
Завантажень:
104
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат
Аутоімунний тиреоідит (зоб Хашимото).


Визначення. Аутоімунний тиреоїдит (АІТ) - захворювання, морфологічним проявом якого є лімфоїдна і плазмоцитарна інфільтрація тканини щитоподібної залози з наступним її руйнуванням і заміною сполучною тканиною. Воно зумовлене аутоімунізацією ор-ганізму тиреоїдними антигенами.
Жінки хворіють в 15 раз частіше, в основному після 40 років. Захворювання ста-новить 5% всіх уражень ЩЗ, в даний час частота його зростає.
Вперше його описав японський лікар Хашімото в 1912 році, аутоімунний генез встановлений в 1956 році (Деніч і Роут).
Етіологія і патогенез. Причиною аутоімунного тиреоїдиту є первинне ураження імунної системи, втрата здатності розпізнавати "своє" і "чуже". В результаті спонтанних мутацій можуть вини-кати клони лімфоцитів, спрямованих проти "господаря". У здорових вони блокуються (Т-супресори), знищуються і виводяться. При ослабленні цих механізмів заборонені клони виживають, заселяють щитовидну залозу і руйнують її безпосередньо (Т-кіллери) або внаслідок продукції антитіл (В-лімфоцити). Виділяють дві стадії аутоімунного тиреоїдиту — гіпертрофічну або зобну (початкову), і атрофічну, яка є кінцевою стадією аутоімунного процесу. Із екзогенних причин захворювання варто вказати па роль інфекції (вірус). Дефіцит йоду сприяє зниженню його частоти, надлишок - підвищенню. Не випадково перше описання за-хворювання зроблено в Японії, де велика кількість продуктів моря, багатих на йод. Інколи аутоімунний тиреоїдит може стати другою хворобою при дифузному токсичному зобі, аденомі ЩЗ, ендемічному зобі. Після виникнення як фізіологічної міри захисту, аутоімунний процес може переходити в самостійну хворобу — аутоімунний тиреоїдит.
Клінічна патанатомія. Гістологічною ознакою АТ є дифузна інфільтрація сполучної ткани-ни залози лімфоїдними і плазматичними клітинами і порушення в цих місцях базальної мембрани та епітеліального вистелення фолікулів. В аспіраційному біоптаті виявляють велику кількість лімфоцитів (більше 11 в полі зору), плазматичних клітин.
Приклади формулювання діагнозу.
1. Аутоімунний тиреоїдит, гіпертрофічна форма, еутиреоїдний стан
2. Аутоімунний теріоїдит, атрофічна форма, гіпотиреоз середньої ступені важкості, вторинна гіпохромна анемія
Клінічна картина. На початку захворювання скарги скупі (слабість, втомленість). При ве-ликій щільності і значному збільшенні щитовидної залози хворі скаржаться на ущільнення залози, відчуття стискання в ділянці передньої поверхні шиї, а інколи на затруднення при ковтанні. При тривалому перебігу захворювання через кілька років після виявлення збільшення ЩЗ з'являються симптоми, які переважно і зумовлюють зміни в органах і системах.
Виражена щільність ЩЗ і явний гіпотиреоз — пізні ознаки захво-рювання. Тому дуже важливо врахувати фактори ризику і дані спеціальних лаборатор-них досліджень на ранніх стадіях захворювання.
Групи ризику: перехворілі на дифузний токсичний зоб, оперовані з приводу вузло-вого зобу, в тканинах якого виявлена вогнищева лімфоплазмоцитарна інфільтрація, хворі на будь-який зоб, у яких хоч би одноразово в біоптаті виявлялась лімфоїдна інфільтрація (5-10 лімфоцитів в полі зору) або виявлялись тиреоїдні аутоантитіла в низькому титрі.
Діагностика. Методи діагностики розділяють на прямі, які дозволяють виявити специфічні порушення в імунній системі, і побічні, які дають інформацію при харак-терних, але не обов'язкових симптомах.
Перша група (прямі методи): 1) гісто- і цитологічне дослідження тиреоїдної тка-нини; 2) визначення титру циркулюючих в крові аутоантитіл; 3) виявлення гіперчутливості до специфічного антигену лімфоцитів крові в реакціях бласттрансформації лімфоцитів і гальмування міграції лейкоцитів.
Друга група (побічні методи): визначення функціонального стану ЩЗ, ехографія, лімфографія.
Діагноз аутоімунного тиреоїдиту не може вважатись достовірним без підтвердження його хоча б одним із прямих методів. В сумнівних випадках проводять дослідження в динаміці.
Аутоімунний тиреоїдит нерідко помилково діагностують як вузловий еутиреоїдний зоб або рак ЩЗ.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Аутоімунний тиреоідит (зоб Хашимото).

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок