Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Бойові пошкодження м’яких тканин обличчя, лицевого скелету. Надання допомоги у воєнний час на етапах медичної евакуації 

Бойові пошкодження м’яких тканин обличчя, лицевого скелету. Надання допомоги у воєнний час на етапах медичної евакуації 

Назва:
Бойові пошкодження м’яких тканин обличчя, лицевого скелету. Надання допомоги у воєнний час на етапах медичної евакуації 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,39 KB
Завантажень:
204
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Лекція
Бойові пошкодження м’яких тканин обличчя, лицевого скелету. Надання допомоги у воєнний час на етапах медичної евакуації 


П Л А Н  
Основні принципи хірургічної обробки ран м’яких тканин обличчя.
Обробка ран обличчя, особливості методів ведення пораненого в обличчя. Принципи і профілактика вторинних кровотеч, шоку, пневмоній, травм, гаймориту і остеомієліту при щелепно – лицевих пораненнях.
Організація етапного лікування поранених в ЩЛД.
Перша допомога пораненим.  


Вогнепальні рани лицевої ділянки характеризуються тим, що майже завжди супроводжуються значним набряком, крововиливами і кровотечею, мають схильність до нагноєння. За даними М.Б. Швиркова температура кулі на протязі перших 500 м 156 - 126 °, через що при непроникаючих пораненнях навіть до 4-х діб мікробів в рані немає. Разом з тим, залишається справедливим твердження про те, що стерильні тільки операційні рани, а всі інші - інфіковані.
У вогнепальних ранах розрізняють три зони:
1. Раневий канал, в просвіті якого можна виявити шматки мертвої тканини, тканевий детрит, згустки крові, осколки снарядів, частки одягу та інше.
2. Зона травматичного некрозу, прилягає до раневого каналу - наявність некротизованих тканин і великої кількості мікроорганізмів.
3. Зона молекулярного струсу, в ній виявляються розриви капілярів, дрібні крововиливи, стази і разлади кровотоку.
Досвід II ВВВ та інших воїн показав, що ХО ран будь-якої локалізації, в тому числі ЩЛД, проведена в ранні строки, являється самим надійним засобом попередження розвитку інфекції.
При підготовці до ХО рани необхідне добре промивання порожнини рота і раневих каналів. Для цього в приймально -сортувальному відділенні ХГ є тазики, клейончасті фартухи та інші засоби. Шкіру біля ран забруднену мастилами і нафтопродуктами обробляють бензином, потім мильним розчином, попередньо прикривши або затампонувавши рану. При ранах, проникаючих в порожнину рота, і ранах приротової ділянки до туалету шкіри проводять обробку порожнини рота, міжзубних проміжків і раневих каналів 1-2% розчином перекису водню, потім б`ючим струменем КMnO4 (1:1000) або розчином фурациліну (1:5000).
Далі йде обробка шкіри навколо рани. Пінцетом і марлевими тампонами, змоченими в 0,25% розчині нашатирного спирту, видаляють засохшу кров, куски грунту, куски шинелі та інш. Рану слід виповнити марлевою салфеткою. Після обробки шкіри приступають до гоління, напрям від рани до периферії, після чого шкіру обробляють спиртом або хлоргексидину біглюконатом. Далі приступають до механічної очистки самої рани (видалення сторонніх тіл), обережно протирають рану тампонами з перекисом водню, мильним розчином або КMnO4 (1:5000). Після чого поранений поступає в перев`язочну або в операційну, його вкривають білизною і проводять знеболення.
В період ВВВ всі хірургічні втручання в ЩЛД проводились під місцевим знеболенням. Але, не дивлячись на всі позитивні сторони місцевої анестезії, краще використовувати ендотрахеальний наркоз з інтубацією через рот або ніс.
Внаслідок анатомо-фізіологічних особливостей, а також, враховуючи косметичні вимоги, висічення тканин на обличчі повинно бути мінімальним.
На сьогоднішній день є можливим значно розширити показання до накладання первинних швів на рани обличчя. Слід пам`ятати, що на інших ділянках тіла вогнепальні рани не зашивають, залишаючи їх широко відкритими. Залишенння на обличчі незашитої рани приводить до утворення грубих рубців і як наслідок вивернення губ, повік, деформаціями носових ходів.
У випадках, коли після ХО рани, шви не було накладено, то в подальшому необхідно накласти первинно-відстрочені (24-48 год.) або ранні вторинні (7-8 діб) шви, а при показах приступити до ранньої пластичної операції.
Шви на рану слід накладати в чотири шари: спочатку на слизову оболонку ротової порожнини, потім на м`язи, підшкірну жирову клітковину і на шкіру обличчя.
Первинно-відстрочені шви накладають через 24-48 год., коли в рані ще немає клінічних ознак запалення і грануляцій.
Вторинні шви накладають на рану, яка очистилась від некротичних тканин або на гранулюючу рану.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Бойові пошкодження м’яких тканин обличчя, лицевого скелету. Надання допомоги у воєнний час на етапах медичної евакуації 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок