Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Лікувальне харчування. Народні методи лікування. Народні методи лікування

Лікувальне харчування. Народні методи лікування. Народні методи лікування

Назва:
Лікувальне харчування. Народні методи лікування. Народні методи лікування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,16 KB
Завантажень:
198
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Лікувальне харчування. Народні методи лікування. Народні методи лікування


Лікувальне харчування — важливий компонент природного методу лікування. Без нього не може бути раціонального лікування.
Слушні слова видатного лікаря Давньої Греції Гіппократа: "Ваша їжа має бути ліками, а ліки — їжею".
Роль лікувального харчування при різних захворюваннях неоднозначна.
При деяких захворюваннях у дітей (природжені порушення обміну, ензимопатії) лікувальне харчування є єдиним методом терапії.
При харчовій алергії, цукровому діабеті, ожирінні лікувальне харчування — один із основних методів лікування.
Повноцінне харчування з перших днів захворювання сприяє швидкому одужан-ню, зменшує ризик розвитку ускладнень і рецидивів.
Насамперед дитину треба забезпечити достатньою кількістю білка.
При остеомієліті, ревматизмі в активній фазі, хронічному гепатиті, тяжкій формі екземи доцільно збільшити кількість білка порівняно з фізіологічними потребами за рахунок уведення в раціон сиру, м'яса, риби, яєць, молока.
Кількість білка в дієті зменшують, наприклад, при гломерулонефриті.
У харчовому раціоні має бути достатня кількість жирів за рахунок олії, вершко-вого масла. Кількість жирів зменшують при панкреатиті, цукровому діабеті, ожирінні, гострих кишкових інфекціях. Залежно від захворювання змінюється і кількість вуг-леводів. Зменшення їх показано хворим на ожиріння, цукровий діабет, алергічні зах-ворювання; збільшення — хворим із хронічними захворюваннями нирок.
Для лікувального харчування дітей велике значення мають забезпечення вітамі-нами, регулювання мінерального складу дієти.
При захворюваннях травного каналу правильне харчування служить основою лікування, адже саме в цих органах відбуваються первинна обробка та засвоєння харчових продуктів, що надходять у організм.
При захворюваннях печінки, шлунка, кишечнику, підшлункової залози лікуваль-не харчування призначають на певний період. Воно повинно бути динамічним, що досягається призначенням щадної дієти під час гострих та загостренні хронічних захворювань з поступовою відміною початкових обмежень за поліпшення стану дити-ни з метою переходу на режим повноцінного харчування. У період загострення з харчового раціону вилучають продукти з гострим смаком, м'ясні, рибні, грибні бульйони, копчення, такі, що містять грубу клітковину, тощо.
Дітям із захворюваннями нирок рекомендують різноманітне харчування. В меню вводять варене нежирне м'ясо (хоча білка із сечею при цьому виділяється трохи більше), але вилучають з нього м'ясні та рибні бульйони. Корисні вершкове масло, маслинова олія, молочні продукти, вегетаріанські супи, тушковані овочі, особливо страви з гарбуза. У разі посилення набряків або зниження діурезу обмежують кількість солі чи готують страви без солі.
Харчування дитини з серцевою патологією у стадію компенсації має бути фізіоло-гічно повноцінним. До раціону вводять продукти з достатньою кількістю білка. Реко-мендують варене м'ясо, адже в ньому менше екстрактивних речовин, що збуджують нервову систему та стимулюють функцію серця. Кількість солі зменшують, бо вона посилює спрагу та може призвести до утворення прихованих тканинних набряків. Кількість рідини обмежують до 1 — 1,2 л на добу (з урахуванням супів, молока, компоту, киселю тощо). Забороняють міцні м'ясні, рибні бульйони, які можуть спричи-нити прискорене серцебиття. Збільшують кількість продуктів, що містять вітаміни С та В,.
Характер харчування при гострих інфекційних захворюваннях залежить від за-гального стану дитини та стадії хвороби ( період розвитку хвороби, пік хвороби, період одужання). У перші дні недуги, коли висока температура тіла, дитина найчастіше відмовляється від їжі, проте через 2 — 3 доби апетит поліпшується. Годувати дитину краще тоді, коли температура тіла знижується. їжу слід давати невеликими порціями, не перегодовувати, навіть якщо дитина не скаржиться на брак апетиту. При запорі в раціон уводять продукти, які розріджують калові маси ( овочеві та фрук-тові соки, мед, цукор), а при проносі вилучають з нього молоко, обмежують кількість цукру.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Лікувальне харчування. Народні методи лікування. Народні методи лікування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок