Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Неінгаляційний наркоз. Препарати для неінгаляційного наркозу. Клінічні стадії. Можливі ускладнення, їх профілактика і лікування

Неінгаляційний наркоз. Препарати для неінгаляційного наркозу. Клінічні стадії. Можливі ускладнення, їх профілактика і лікування

Назва:
Неінгаляційний наркоз. Препарати для неінгаляційного наркозу. Клінічні стадії. Можливі ускладнення, їх профілактика і лікування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,02 KB
Завантажень:
398
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Неінгаляційний наркоз. Препарати для неінгаляційного наркозу. Клінічні стадії. Можливі ускладнення, їх профілактика і лікування


План
Види неінгаляційного наркозу.
Препарати, які використовуються для неінгаляційного наркозу, їх фармакодинаміка.
Клінічні стадії внутрішньовенного наркозу.
Можливі ускладнення неінгаляційного наркозу, їх профілактика і лікування.


Неінгаляційним називається наркоз, який досягається введенням анестетиків не через дихальні шляхи, а: в/в, в/к, у/перитоніально, в/м. У наш час поширення одержав внутрішньовенний (в/в) наркоз. У якості препаратів для в/в наркозу використовуються препарати барбітурової кислоти й інших класів. Існують 3 групи в/в анестетиків.
Переваги в/в наркозу: не вимагається складна апаратура, крім анестетика і шприца, не забруднює повітря операційної і не отруює медперсонал.
Недоліки: більшість анестетиків не аналгезуючі, великі дози можуть викликати пригнічене дихання; не викликають міорелаксацію, дія не тривала.
Препарати барбітурової кислоти.
Тіопентал Na – випускається в скляних флаконах, що містять по 1,0 мл порошку, добре розчинного у воді і спирті. Перед введенням розводять у фізіологічному розчині ex temporae 1-2% р-н.
Має лужну реакцію, яка не сумісна з препаратами, що мають кислу реакцію (дитилен, пентамін).
Вводять повільно, так як швидке введення пригнічує дихальні центри, гемодинаміку. Тіопентал Na має сильну наркотичною дією без аналгезуючого компонента і вираженим парасимпатичним ефектом (підсилює тонус n.Vagus) – викликає кашель, спазм гортані, можливий бронхоспазм, різко пригнічує дихання, можливе апное. Інактивація тіопентала Na проходять у печінці і крові. Він зв'язується білками плазми (75%) і лише частина має наркотичну дію, тому при гіпопротеінемії невеликі дози мають виражені наростання ефекту. Володіє місцеве дією, що руйнує, при випадковому попаданні під шкіру може викликати некроз.
Гексенал – у молекулі відсутня сірка, що знижує небезпеку парасимпатичних ефектів. Мало виражена місцева дія. Інактивація його відбувається в печінці.
Барбітурати – анестезуючі речовини ультракороткої дії, початок дії «на голці», тобто, моментально, вимикання свідомості через 1,5 хв. Тривалість дії 15-25 хв. Початкова доза 200 мг, загальна 1,0. Уводять дуже повільно по 2-4 мг.
Клініка наркозу. Розділити перебіг наркозу на стадії неможливо.
І ст. – відсутня, так як барбітурати не володіють аналгезуючими властивостями. Відбувається швидка втрата свідомості, ейфорія, часткове пригнічення дихання, необхідно проводити допоміжну ІВЛ, реакція на біль збережена.
ІІ ст. – не виражена, посилення ковтання і гортанних рефлексів, від втрати свідомості до хірургічної стадії, від декількох секунд до 1-2 хв. Інтубацію в цій стадії проводити небезпечно, так як може бути ларингоспазм.
ІІІ ст. – хірургічну операцію проводять, коли знімається захисна реакція на біль. Знижується тонус м'язів, помірно розширюються зіниці, сповільнюється реакція на світло, АТ знижується, дихання поверхневе. Подальше поглиблення наркозу веде до зупинки дихання і кровообігу.
Недоліки: важко керувати глибиною наркозу, ваготонічні дії, пригнічення дихання, недостатня релаксація абдомінальних м'язів. Мала терапевтична широта, збереження гортанних рефлексів.
Протипоказання: серцева недостатність, бронхіальна астма, шок, гіповолемія, дисфукція печінки, міостенія, маніпуляції в амбулаторних умовах без апаратури для ІВЛ, крововтрата.
Антагоністом тіопентала Na є бемегрид. Для попередження ускладнень зв'язаних з ваготонією до наркозу проводять премедикацію атропіном чи метацином.
Стероїдні анестетики.
1 Пропандид (сомбревін) використовується для короткочасної операції, вводного наркозу, для проведення досліджень і маніпуляцій. Доза 5-10 мг/кг ваги.
Анестетик ультракороткої дії, забезпечує задовільну аналгезію, гарну релаксацію. Діє миттєво. Випускається в ампулах по 10 мл 5% р-ну, уводять товстою голкою, тривалість 3-6 хв. Максимальна доза 2000 мг, виводиться нирками.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Неінгаляційний наркоз. Препарати для неінгаляційного наркозу. Клінічні стадії. Можливі ускладнення, їх профілактика і лікування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок