Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Статевий хроматин як біоекологічний показник функціонального стану дитячого організму

Статевий хроматин як біоекологічний показник функціонального стану дитячого організму

Назва:
Статевий хроматин як біоекологічний показник функціонального стану дитячого організму
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,15 KB
Завантажень:
326
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Статевий хроматин як біоекологічний показник функціонального стану дитячого організму


Як відомо, структура всього ядерного гетерохроматину змінюється в ході онтогенезу [1]. Імовірно, що вікові варіації частоти різних форм статевого хроматину пов’язані з особливостями фізичного стану організму, умовами середовища його існування, зміною клітинної проліферативної активності під дією несприятливих екологічних факторів.
Для досягнення поставленої мети було проаналізовано 348 каріограм буккального епітелію, забраного в осіб, які постійно перебували у зоні помірного хімічного (м. Івано-Франківськ) та радіаційного (Снятинський район Івано-Франківської області) навантаження, а також 102 осіб рекреаційної зони Карпатського регіону [2]. Досліджувані були поділені на 5 вікових груп: діти грудного віку (від 11 днів до 1 року), діти періоду раннього дитинства (від 1 року до 3 років), діти періоду першого дитинства (від 4 до 7 років), діти періоду другого дитинства (хлопчики від 8 до 12 років; дівчатка від 8 до 11 років), діти підліткового віку ( хлопчики 13-16 років; дівчатка 12-15 років).
Методичні підходи до виявлення статевого хроматину в клітинах буккального епітелію базуються на застосуванні реакції Фьольгена (забарвлення гетерохроматинових структур ядра різноманітними барвниками). Зокрема у проведених нами дослідженнях використовувався швидкісний метод фарбування цитологічних препаратів за допомогою ацетоорсеїну [3]. Його цінність полягає в тому, що ацетоорсеїн дозволяє чітко виявити тонкі деталі ядерної субстанції клітини і навіть найтонші нитки, які зв’язують ядерце з тільцем Барра.
Аналізували препарати з використанням оптико-електронного комплексу «Метаксан-2», розробленого Українським науковим гігієнічним центром.
Розрахунок проводили на 100 ядровмісних клітин середнього шару епітелію щоки кожного індивіда за кількістю клітин з тільцем Барра (гетеропікнотичною Х-хромосомою).
У фіксованих препаратах статевий хроматин виглядає овальним, плосковипуклим або трикутним тільцем. Прийнято вважати, що основною формою статевого хроматину (СХ) в живій тканині є подвоєна нитка; водночас, у фіксованій тканині ця форма може змінюватися залежно від локалізації, сусідства з іншими структурами ядра, методів фіксації і фарбування матеріалу. СХ в зіскобах слизової оболонки порожнини рота найчастіше спостерігається у вигляді плоско-випуклої, трикутної й овальної форми і має певну локалізацію, що пояснюється упорядкованою архітектонікою хромосом в інтерфазному ядрі.
Рядом дослідників [4, 5] майже одночасно була сформульована гіпотеза про інактивацію однієї з Х-хромосом в соматичних клітинах. Основні положення гіпотези такі: одна з Х-хромосом інтерфазних ядер соматичних клітин генетично неактивна і знаходиться в гетеропікнотичному стані; генетична інактивація Х-хромосоми проходить на ранніх стадіях розвитку зародка і передається без змін потомству даної клітини; інактивація Х-хромосоми носить випадковий характер, тому в одних клітинах інактивована материнська, а в інших – батьківська Х-хромосома. Отже, жіночий організм має мозаїчну будову, в одних клітинах якого функціонує Х-хромосома батька, а в інших – матері.
Таким чином, інактивація однієї з Х-хромосом є механізмом, що зберігає величини функціонуючої генно-активної частини статевих хромосом, і тим самим служить для підтримання генного балансу в організмі. Інактивація Х-хромосоми здійснюється за рахунок тривалого перебування її в спіралізованому стані, цитологічним проявом якого є тільце Барра.
Порівняльний аналіз епітеліоцитів дітей міста Івано-Франківська та Ворохти дозволив встановити вікові та статеві закономірності цитологічних показників. Високі показники СХ у дівчаток у період новонародженості і ранньому дитячому віці, що значно перевищували такий у хлопчиків (15,2 проти 6,57), свідчать про наявність статевого диморфізму. Проте ці показники виявились майже вдвічі нижчими, ніж у дівчаток підліткового віку. Низький вміст СХ у новонароджених дівчаток пов’язують з високим рівнем естрогенів у матерів, а у дітей першого-третього року життя із впливом андрогенів, які у цей період життя дитини відрізняється підвищеною активністю [1].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Статевий хроматин як біоекологічний показник функціонального стану дитячого організму

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок