Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Гостра недостатність дихання, стенозуючий ларинготрахеїт

Гостра недостатність дихання, стенозуючий ларинготрахеїт

Назва:
Гостра недостатність дихання, стенозуючий ларинготрахеїт
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,18 KB
Завантажень:
320
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Гостра недостатність дихання, стенозуючий ларинготрахеїт


На догоспітальному етапі при гострій недостатності дихання необхідно вжити таких заходів
1. Звільнити дихальні шляхи від слизу, харкотиння шляхом відсмоктування за допомогою катетера, гумової груші або пальця, обгорнутого марлею, ватою.
2. Зняти з дитини тісний одяг.
3. Надати дитині підвищеного положення.
4. Забезпечити прилив свіжого повітря, кисню через маску або носовий катетер.
5. Ввести кардіотонічні засоби: ізоланід, лантозид, настойку строфанту всередину; у разі пригнічення дихання — сульфокам-фокаін, етимізол, кофеїн внутрішньом'язово.
6. Призначити седативні засоби, всередину натрію бромід, седуксен, при різко виражених задишці, неспокої — внутрішньом'язово піпольфен, седуксен, можна літичну суміш (1 мл 2,5 % розчину аміназину + 1 мл 2,5 % розчину піпольфену + 8 мл 0,5 % розчину новокаїну, вводити з розрахунку за аміназином 1—2 мг/ кг маси тіла); вітаміни (аскорбінова та нікотинова кислоти, тіамін, рибофлавін, піридоксин, ціанокобаламін) всередину або внутрішньом'язово.
7. Поставити гірчичники.
8. Обов'язкова госпіталізація.
Основними принципами лікування гострої недостатності дихання в стаціонарі є:
І. Відновлення прохідності дихальних шляхів. Для цього застосовується відсмоктування слизу з носоглотки катетером, у разі потреби катетером через голосову щілину, постурально-гравітаційний дренаж, масаж грудної клітки, штучний кашель (провадяться прокол голкою між 1-м і 2-м кільцями трахеї з введенням у неї суміші 1,5 мл 0,9 /0 розчину натрію хлориду + 2 мл розчину протеолітичних ферментів -j- антибіотик).
Звільненню дихальних шляхів сприяє створення мікроклімату з підвищеною вологістю (д0 90—100 %), застосування парових інгаляцій, аерозолів з лижними розчинами, муколітиками (панкреатин, хімотрипсин, трипсин, ацетилцистеїн, мукосольвін), протинабряковими препаратами (солутан, димедрол, еуспіран), глікокортикоїдами (гідрокортизон, преднізолон). Якщо завдяки цим заходам не вдається досягти бажаного ефекту, застосовують ларингоскопію та штучну вентиляцію легень. При вираженому звуженні бронхів призначають засоби, що розширюють бронхи (еуфілін, но-шпа, папаверин, платифілін, аніигістамінні препарати, глікокортикоїди у вікових дозах). Дія цих препаратів може не дати позитивних результатів, тоді для поліпшення газообміну в легенях треба налагодити дихання під постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (за Грегорі або апаратне дихання з опором на видиху).
При аспірації шлункового вмісту треба: а) терміново інтубувати трахею; б) добре промити трахею (по 2—3 мл 1,4 % розчину натрію гідрокарбонату; в) 2 або 3 рази залити в трахею по 2—3 мл розчину гідрокортизону (50 мг на 50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) з наступним відсмоктуванням; г) призначити внутрішньовенне інгібітори протеолітичних ферментів (траенлол, гордокс, контрикал по 1000—1500 од / кг маси на добу) та амінокапронову кислоту по 300—350 мг / кг маси на добу; д) кортикостероїди внутрішньовенно; е) антигістамінні засоби (супрастин, димедрол, піпольфен) по 2—3 мг / кг на добу внутрішньовенно; е) антибіотики широкого спектра дії.
II. Оксигенотерапія — обов'язковий компонент лікування; Р здійснюють за допомогою катетера, введеного через нижній носовий хід у носоглотку, або кисневої палатки, чи маски наркозного апарата 50—60 % зволоженим киснем кімнатної температури чи гелієво-кисневою сумішшю. Швидкість подавання кисню при використанні носоглоткового катетера становить 6—8 л / хв, кисневої палатки — спочатку 8—12 л /хв, а потім 3—4 л /хв.
III. Призначення засобів, що зменшують потребу в кисні І підвищують стійкість мозку до гіпоксії.
Зменшення потреби в кисні досягають зняттям або зменшенням неспокою, задишки, гіпертермії, зниженням роботи дихальних м'язів. З цією метою призначають фенобарбітал (5 мг/кт маси на добу), літичну суміш, седуксен внутрішньом'язово або внутрішньовенно, натрію оксибутират (І00мг/кг20% розчину внутрішньовенне повільно або краплинне), І % розчин тіопенталу натрію, гексеналу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Гостра недостатність дихання, стенозуючий ларинготрахеїт

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок