Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Захворювання органів дихання у новонароджених. Респіраторний дистрес синдром новонароджених (хвороба гіалінових мембран). Респіраторний дистрес синдром новонароджених ІІ типу

Захворювання органів дихання у новонароджених. Респіраторний дистрес синдром новонароджених (хвороба гіалінових мембран). Респіраторний дистрес синдром новонароджених ІІ типу

Назва:
Захворювання органів дихання у новонароджених. Респіраторний дистрес синдром новонароджених (хвороба гіалінових мембран). Респіраторний дистрес синдром новонароджених ІІ типу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,00 KB
Завантажень:
321
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Захворювання органів дихання у новонароджених. Респіраторний дистрес синдром новонароджених (хвороба гіалінових мембран). Респіраторний дистрес синдром новонароджених ІІ типу


Респіраторний дистрес-синдром - це захворювання новонародже-них дітей (частіше недоношених), в основі якого лежить морфо-функціональна незрілість легенів і низький рівень ендогенного сурфактанта легенів. Захворювання супроводжується розвитком дихальної недостатності з вираженою артеріальною гіпоксемією та виникає в перші години життя дітей. До останнього часу респіраторний дист-рес-синдром (РДС) займав основне місце серед причин смертності у недоношених. Частота респіраторного дистрес-синдрому (РДС), або хворо-би гіалінових мембран, сягає 60-80% при гестаційному віці новона-роджених менше 28 тижнів, зменшуючись до 20% при терміні 33-34 тижнів і майже не зустрічається після 37 тижнів.
Респіраторний дистрес-синдром - це захворювання новонарод-жених, переважно недоношених дітей, пов'язане з дефіцитом сурфактанту - первинним або вторинним, яке проявляється розвитком дихальної недостатності безпосередньо після народження або про-тягом декількох годин, важкість якого поступово зростає до початку поліпшення, що, як правило, настає у дітей, які вижили, між 2 й 4 днями життя. РДС проявляється розладами дихання (тахіпное, ціа-ноз, втягування податливих місць грудної клітки, роздування крил носа на вдиху, стогін на видиху, порушення ритму дихання) і дихаль-ною недостатністю за даними газового складу та кислотно-лужного стану (КЛС) артеріальної крові. На другий день часто зустрічаєть-ся набряклість внаслідок затримки рідини й капілярного витоку. Діагноз може бути підтверджений рентгенографією грудної клики, що показує дифузний сітчасто-зернистий малюнок, зниження про зорості легеневих полів, повітряні бронхограми, зникнення контуру серця, хоча рентгенологічні зміни не патогномонічні для РДС
В основі розвитку РДС у новонароджених дітей лежить дефі-цит сурфактанту внаслідок його зниженої продукції, пов'язаної з структурно-функціональною незрілістю легенів, а також під дією підвищеної інактивації при дії несприятливих чинників- гіпоксії, гіпотермії, ацидозі, гіповолемії, гіпероксії, баротравмі, цукровому діабеті у матері. Сурфактант являє собою мономолекулярний шар на поверхні розділу між епітелієм альвеол і повітрям й є ліпопіротеїном (складається приблизно з 90% ліпідів і 10% білків). Переважну частку ліпідів (70%) становить фосфатидилхолін (ФХ), 60% від якого припадає на дипальмітоїлфосфатидилхолін (ДІІФХ); саме вони сприяють зниженню поверхневого натягу. Фосфатидилгліцерол (ФГ) і фосфатидилінозитол (ФІ) разом можуть складати 15%. На частку інших фосфоліпідів припадає 5%, холестерин, тригліцериди, ненасичені жирні кислоти, сфігномиєлін складають 10%. Білкова фракція представлена білками-апопротеїнами, серед яких виділяють сурфактант-асоційовані поверхневі протеїни 8Р-А, 8Р-В, 8Р-С й 8Р-D. Сурфактант синтезується альвеолоцитами ІІ-го типу, які розвиваються з кубовидного епітелію дистального відділу ди-хальних шляхів з 20-24 тижнів вагітності, але найбільш активний його синтез відбувається починаючи з 34 тижня. Секреція компонен-тів сурфактанта здійснюється шляхом екзоцитозу. Має місце активний кругообіг між внутрішньоклітинним і позаклітинним сурфак-тантом, внаслідок чого 80-90% фосфоліпідів можуть рециркулювати і повторно використовуватися протягом декількох днів. Це дозволяє ефективно підтримувати функцію сурфактанту.
Основною функцією сурфактанту в організмі є зниження сил по-верхневого натягу в альвеолах. Крім цього, сурфактант бере участь в антибактеріальному захисті легенів, а також гальмує ряд медіаторів запалення, поліпшує функцію мукоціліарної системи.
Діти із РДС народжуються з недостатньою кількістю сурфактан-ту, потім його концентрація повільно підвищується протягом пер-шої й другої доби життя і на третю добу дорівнює такій у дітей, що проліковані сурфактантом або не мали РДС. Тому через кілька днів після народження первинний дефіцит сурфактанту є сумнівним.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Захворювання органів дихання у новонароджених. Респіраторний дистрес синдром новонароджених (хвороба гіалінових мембран). Респіраторний дистрес синдром новонароджених ІІ типу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок