Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Такт і безтактність в стосунках медичного працівника

Такт і безтактність в стосунках медичного працівника

Назва:
Такт і безтактність в стосунках медичного працівника
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,73 KB
Завантажень:
60
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
на тему:
«Такт і безтактність
в стосунках медичного працівника»


ПЛАН
Можливі відносини між медпрацівниками і пацієнтами
Місце етики в роботі медичного працівника, поняття медичного такту
Права пацієнтів та важливість їх тактовного дотримання зі сторони медичного персоналу
Використана література
*********
Можливі відносини між медпрацівниками і пацієнтами
Американський лікар і етика Роберт Віч описав чотири моделі взаємовідносин медичних пра-цівників і пацієнтів.
Батьківська, патерналістська (від лат. pater - батько) мо-дель характеризується тим, що медичний персонал ставиться до пацієнтів так, як батьки ставляться до своїх дітей. Тобто лікар або медична сестра самі визначають, у чому полягає благо пацієнта, в основному приймають важливі для пацієнта рішення і беруть, відповідно, велику частину відповідальності при цьому на себе. "Свята неправда" як приховування правди про діагноз від самого хворого і застосування "плацебо" (від лат. рlасео - подобатися), тобто фармакологічно нейтрального засобу, що видається за ефективнодіючі ліки - найбільш яск-раві приклади батьківського ставлення до пацієнтів.
Інженерна модель характеризується тим, що лікар або медична сестра зводять свою роль до того, щоб виявляти і відновлювати якісь функції, усувати злами в організмі пацієн-та. Міжособистий аспект взаємовідносин медичного персоналу і пацієнтів тут цілком або майже цілком ігнорується. Ця мо-дель може домінувати в кабінетах (відділеннях) рентгенологіч-ного обстеження, функціональної діагностики, у роботі з хво-рими в несвідомому стані в реанімаційних відділеннях.
Колегіальна модель характеризується повною взаємною довірою медичного персоналу і пацієнтів. Прямуючи до спільної мети, лікар і медична сестра стають "друзями" хворого. Сам Р. Віч вважає, що така модель суперечить соціальному реаліз-му. Думаємо, що в цілому це правильно, але не можна забу-вати і про винятки. Наприклад, у випадках деяких хронічних захворювань пацієнт повинен бути підготовлений не тільки до грамотної оцінки свого стану (рівня артеріального тиску, вмісту цукру в крові або сечі), але і до відповідних заходів самодопо-моги, наприклад, у кризових ситуаціях.
Контрактна модель у рідкісних випадках може виглядати як юридичне оформлений договір із пацієнтом (наприклад, як "Заява-зобов'язання донора сперми"). Значно ж частіше між медичним персоналом і пацієнтом встановлюється ніби неписа-на угода, відповідно якої лікар і медична сестра не просто вважають здоров'я хворого пріоритетною метою своєї фахової діяльності, але враховують також ситуації, коли сам пацієнт інакше розуміє це для себе, ніж медичні працівники. Наприк-лад, хвора на рак молочної залози відмовляється від рекомен-дованої їй лікарем радикальної операції з косметичних мірку-вань. По Р. Вічу, ця контрактна модель допускає послідовну повагу прав пацієнта.
2. Місце етики в роботі медичного працівника, поняття медичного такту
У сучасній медицині область етичних питань позначається різноманітними термінами: "лікарська етика", "медична ети-ка", "медична деонтологія", "біоетика", "біомедична етика", "сестринська етика". Пояснення значення цих термінів можна дати, лише хоча б коротко виклавши історію їхнього виникнення.
Ще за 1500 років до н.е. лікарі Древньої Індії давали фа-хову клятву. Для європейської медицини велике значення має етика старогрецького лікаря Гіппократа (460-370 рр. до н.е.), особливо його знаменита "Клятва". Основні положення фахо-вої медичної етики Гіппократа такі:
1) повага до життя ("Я не дам нікому, хто просить в мене, смертельного засобу і не покажу шляху для здійснення поді-бного задуму, точно так само я не вручу ніякій жінці абор-тивного пессарія");
2) заборона на заподіяння шкоди хворому ("Я направлю режим хворих до їхньої вигоди, утримуючись від заподіяння всякої шкоди і кривди");
3) повага до особистості хворого ("У який би будинок я не ввійшов, я ввійду туди тільки для користі хворого, я буду да-лекий від усього навмисного, несправедливого і згубного, особ-ливо від любовних справ із жінками і чоловіками, вільними і рабами");
4) лікарська таємниця ("Що б при лікуванні, а також і без лікування я не побачив або не почув стосовно життя людського із того, чого не варто розголошувати, я замовкну про це, вважаючи подібні речі таємницею");
5) повага до професії ("Клянуся поважати того, хто на-вчив мене лікарському мистецтву, нарівні з батьками .

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Такт і безтактність в стосунках медичного працівника

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок