Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Патологія підшлункової залози. Панкреатизм, панкреатити: причини, клініко-параклінічні критерії діагностики. Сучасні методи лікування

Патологія підшлункової залози. Панкреатизм, панкреатити: причини, клініко-параклінічні критерії діагностики. Сучасні методи лікування

Назва:
Патологія підшлункової залози. Панкреатизм, панкреатити: причини, клініко-параклінічні критерії діагностики. Сучасні методи лікування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,83 KB
Завантажень:
106
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Лекція
Патологія підшлункової залози. Панкреатизм, панкреатити: причини, клініко-параклінічні критерії діагностики. Сучасні методи лікування
 


ПЛАН ЛЕКЦІЇ.
Вступ. Анатомо-фізіологічні особливості підшлункової залози у дітей.
Гострий панкреатит: причини, діагностика, лікування.
Клініко-параклінічні методи діагностики хронічного панкреатиту у дітей.
Диференційна діагностика захворювань підшлункової залози у дітей.
Сучасні методи лікування та реабілітації хронічних панкреатитів.
Ключеві слова: підшлункова залоза, панкреатит, амілаза, ліпаза, креон.
Підшлункова залоза (ПЗ) – найбільша і важлива залоза травної системи і одночасно важлива залоза внутрішньої секреції, яка приймає участь в регуляції вуглеводного обміну.
Підшлункова залоза розміщена позаочеревинно біля задньої стінки верхнього відділу черевної порожнини і займає частину середньоепігастральної області і лівого підребір’я. В органі виділяють три відділи: головку, тіло, хвіст.
На момент народження дитини маса залози складає 2-3,5 г, довжина 4-6 см, ширина 0,5-1,6 см, товщина 0,5-1 см. Проекція головки: межі ХІІ грудного та І поперекового хребців; тіло – від Х грудного до ІІ поперекового хребців; хвіст – від Х грудного до І поперекового хребців.
До головки підшлункової залози прилягає 12-пала кишка, охоплюючи її у виді підкови зверху, справа і знизу. Через головку проходить загальна жовчева протока, а ззаду прилягають нижня порожниста вена і початковий відділ ворітної вени. Тіло ПЗ має передню, задню і нижню поверхні і поступово переходить в хвостовий відділ. По задній поверхні тіла розміщується аорта, верхні брижові судини, частина сонячного сплетіння, а в ділянці хвоста – ліва нирка і лівий наднирник.
У товщі ПЗ розміщується система її протоків, яка складається із головного (вірсунгового), додаткового (санторієвого) протоків і їх більш дрібних гілок другого і третього порядків. Головна панкреатична протока утворюється в хвостовому відділі ПЗ і проходить від її хвоста до головки. По виході із залози віна проникає в стінку 12-палої кишки і відкривається на верхівкці фатерового соска. Кровопостачання: верхня брижова, печінкова і селезінкова артерії, які утворюють багату сітку анастомозів в самій залозі і навколо неї. Інервація: симпатичні і вагусні волокна.
ПЗ не має чіткої фіброзної капсули, і покрита ззовні сполучнотканинною капсулою, вирости якої проникають в глибину органа і ділять його на дольки.
Тканина ПЗ представлена двома видами морфологічних утворень – екзокринними і ендокринними. Екзокринна частина утворюється ацинусами. Ендокринна (зовнішньо- секреторна) функція ПЗ розділяється на екболічну (виробіток клітинами ацинусів ферментів і проферментів) та гідрокінетичну (секреція переважно клітинами вивідних протоків води, гідрокарбонатів та інших електролітів).
Секрет ПЗ містить більше 20 ферментів і проферментів, які можна розділити на декілька основних груп:
Протеолітичні, які розщеплюють складні харчові білки до петидів і амінокислот – ендо- і екзопептиди (трипсин і хімотрипсини).
Амінолітичні, які гідролізують полісахариди (крохмал, глікоген) до дисахаридів (альфа-амілаза).
Ліполітичні, які здійснюють гідроліз жирів (ліпаза).
Нуклеотичні, які розщеплюють нуклеїнові кислоти (РНК-аза, ДНК-аза).
Окрім ферментів в секреті ПЗ містяться альбуміни, глобуліни, бікарбонати, мінеральні речовини (натрій, калій, фосфор, кальцій, цинк, мідь, марганець та ін.).
Ендокринна частина ПЗ – острівки Лангерганса.
Виділяються 4 типи секреторних клітин: альфа-клітини (20%), які продукують глюкагон; бета-клітини (70%) - інсулін; дельта-клітини (8%)- соматостатин; РР-клітини (0,5%)-панкреатичний поліпептид.
Регуляція панкреатичної секреції – нервовий та гуморальний шлях. Нервова регуляція: вегетативна нервова система (парасимпатичні, адренергічні і дофамінергічні структури).
Виділяють три фази секреторного процесу в ПЗ: центральна, шлункова, кишечна.
Екскреторна функція ПЗ - виведення з організму ряду продуктів обміну (сечовини, сечової кислоти, креатину), а також деяких речовин, які поступають ззовні (сульфаніламідні препарати, стрептоміцин, тетрациклін та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Патологія підшлункової залози. Панкреатизм, панкреатити: причини, клініко-параклінічні критерії діагностики. Сучасні методи лікування

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок