Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> реферат: Антисептика. Асептика

Антисептика. Асептика / сторінка 2

Назва:
Антисептика. Асептика
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,70 KB
Завантажень:
275
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Ідея цього вченого (зазначимо, що в той час про існування мікробів не знали) на-стільки випереджала час, що залиши-лась незрозумілою, спричинила глу-зування над її автором, що й призве-ло його спочатку до божевілля, а зго-дом і до смерті від сепсису внаслідок панарицію. Лише згодом теорія І. Земмельвейса одержала загальне визнання, і в 1906 p. на кошти лікарів усього світу в Будапешті було встановлено йому пам'ятник з напи-сом "Рятівнику матерів".
M.I. Пирогов був другим, хто ви-знав, що причиною нагноєнь, піємії є "прилипливі міазми", які переда-ються від одного хворого до іншого через білизну, повітря, перев'язний матеріал, руки хірургів і які розмно-жуються (тобто живі) і що "недалеко той час, коли детальне вивчення трав-матичних і госпітальних міазмів запо-чаткує в хірургії новий напрямок". Цій цитаті бракує лише таких тер-мінів, як "мікроб" та "інфекція".
Для профілактики нагноєнь у військових шпиталях M.I. Пирогов запровадив геніальний захід — сортує вання, відокремлення хворих з гнійними ранами від "чистих" пора-нених, рекомендував спалювати про-сочені гноєм матраци. Для обробки гнійних ран використовував розчин йоду спиртовий, срібла нітрат, хлор-не вапно тощо. Всі ці геніальні при-пущення не могли, одначе, створити систему боротьби з інфекцією, тому що не було теоретичного підґрунтя — не знали причини нагноєння ран, тоб-то мікробів. Лише після відкриття Л. Пастером причин бродіння та гнит-тя як наслідку життєдіяльності мікро-організмів та доказу того, що вони не можуть самозароджуватися, стало можливим обгрунтування емпірічних припущень провідців-хірургів щодо походження гнійної інфекції і було створено систему, яка згодом отрима-ла назву антисептики та асептики і ста-ла наріжним каменем великої споруди храму Хірургії. Першим будівничим цієї системи став великий англійський хірург Джозеф Лістер (1827—1912).
Керуючись теорією Л. Пастера, що причиною бродіння та гниття є життєдіяльність мікроорганізмів, Д. Лістер зробив припущення, що процес на-гноєння ран є також проявом гниття живих тканин під впливом мікроор-ганізмів, які потрапляють у рану без-посередньо з повітря або через за-бруднені предмети, котрі торкаються рани, в тому числі й руки лікаря. На підставі цієї гіпотези він розробив си-стему лікування хворих з відкритими переломами, яка полягала в застосу-ванні карболової кислоти (складової частини дьогтю, який уже був відо-мий на той час як протигнильна спо-лука) для знищення мікробів у рані, на руках, у повітрі, на перевязному матеріалі, та закритті рани герметич-ною карболізованою пов'язкою. Ця громіздка пов'язка мала кілька шарів. Перший шар був із тонкого шовку, просоченого 3 % розчином карболової кислоти, протективом, і мав він за-хищати рану від повітря. Ще 8 шарів просоченої сумішшю карболової кис-лоти з каніфоллю (живицею) та пара-фіном марлі накладали поверх протек-тиву. Всі ці шари покривали бинтом, просоченим карболовою кислотою. Руки хірургів, інструменти обробляли З % розчином карболової кислоти. Карболову кислоту розбризкували пульверизатором у повітрі операційної та перевязувальної. Головним джере-лом мікроорганізмів тоді вважалось по-вітря, тому вся система Д. Лістера була спрямована передусім на профілакти-ку повітряного мікробного забруднен-ня. Наслідки лікування за методом Д. Лістера були обнадійливі — смертність зменшилась у кілька разів, нагноєння ран стали спостерігатися набагато рідше. Д. Лістер присвятив цьому методу праці "Про новий спосіб лікування ускладнень переломів і гноя-ків із зауваженнями про причини на-гноєння" та "Про антисептичний принцип у хірургічній практиці". Рік публікації останньої праці (1867р.) став вважатися роком народження антисеп-тики як нового принципу роботи в хірургії. Відтак історію розвитку хірургії було поділено на доантисеп-тичний та антисептичний періоди.
Спосіб Д. Лістера став швидко по-ширюватись по всій Європі, у тому числі і в Російській імперії (П.П. Пе-лехін, Е.А. Кітер, С.П. Коломнін, М.В. Скліфосовський, В.П. Караваєв та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Антисептика. Асептика

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок