Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Патологія водно-електролітного обміну.

Патологія водно-електролітного обміну.

Назва:
Патологія водно-електролітного обміну.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,42 KB
Завантажень:
388
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Лекція
Патологія водно-електролітного обміну.


Водно-електролітний обмін – це сукупність процесів, які забезпечують поступлення води і електролітів (солей) в організм, розподіл їх у внутрішньому середовищі і виведення з організму. Порушення водно-електролітного обміну нерідко є причиною розладів життєвоважливих функцій людського організму.
В нормі вміст води в організмі дорослої людини складає 60%, при цьому секторальний розподіл води має наступний вигляд:
Внутрішньо-клітинний сектор | Міжклітинний
сектор | Внутрішньо-судинний сектор
? 40% | 15% | 5%
У новонароджених вода складає 75-80% від маси тіла і поступово зменшується з віком.
Внутрішній обмін води залежить від збалансованості між поступленням рідини в організм і її виділенням за один і той же час.
Добовий баланс води.
Поступлення Виділення
- пиття – 1300 мл - діурез – 1400 мл
- з їжею – 1000 мл - випаровування (шкіра, легені)– 1000 мл
- метаболічна вода – 200 мл - з каловими масами – 100 мл.
? 2,5 л ? 2,5 л
Отже, поступлення води = виділенню. Протягом доби у новонародженого обмінюється близько 50% позаклітинної води, у дорослих ? 15%.
Коли поступлення води в організм переважає над виділенням, розвивається позитивний водний баланс. Негативний водний баланс виникає, коли виділення води з організму перевищує її поступлення.
У воді розчинені електроліти: Na+, K+, Ca++, Mg++ (ммоль/л). |
Na+ | K+ | Ca++ | Mg++
ВКС | 10,0 | 160,0 | 1,0 | 13,0
МКС | 148,0 | 4,5 | 2,0 | 1,0
ВСС | 142,0 | 4,0 | 2,5 | 1,5
Із таблиці бачимо, що основним електролітом плазми і міжклітинної рідини є Na+, а внутрішньоклітинної рідини – K+ і Mg2+, що забезпечує осмотичний тиск всередині клітин. Найменше у клітині Са++, якщо він інтенсивно поступає і нагромаджується всередині клітини, вона піддається руйнуванню (кальцієвий некроз).
Регуляція водно-електролітного балансу забезпечується рядом гормонів.
Альдостерон – гормон кори наднирників, його утворення стимулюють ангіотензин ІІ і ІІІ при активації РААС. Основними ефектами альдостерону є: а) посилення реабсорбції Na+ в канальцях нирок; б) збільшення виділення К+ епітелієм канальців; в) збільшення секреції Н+ канальцями.
Антидіуретичний гормон (АДГ, аргінін-вазопресин): а) підвищує реабсорбцію води в дистальних канальцях нирок; б) звужує артеріоли і підвищує АТ.
Натрій уретичний гормон (НУГ, атріопептин) – продукується міоендокринними клітинами передсердь при збільшенні об’єму циркуляції крові: а) зменшує реабсорбцію Na+ в нирках, підсилює натрійурез; б) викликає розширення артеріол і падіння АТ.
Простагландинова система – ПГЕ2, який синтезується зірчастими клітинами мозкового шару нирок і проявляє Na-уретичний ефект.
Катехоламіни (А, НА) - через в-адренорецептори ЮГА нирок активують ренін-ангіотензинну систему, в зв‘язку з чим викликають: а) спазм артеріол периферичних тканин; б) зменшення потовиділення.
Порушення водно-електролітного балансу носить назву дисгідрія.
Види дисгідрії: 1) дегідратація (зневоднення, ексикоз), 2) гіпергідратація.
Дегідратація – зменшення об’єму позаклітинної рідини в організмі, коли втрата води переважає над поступленням і виникає негативний водний баланс. Це найбільш поширена і важка форма розладів водного балансу у дитячому віці.
В залежності від зміни електролітного обміну розрізняють наступні форми дегідратації: 1) ізоосмолярна, 2) гіпоосмолярна, 3) гіперосмолярна.
Ізоосмолярна дегідратація – це стан, який виникає у зв’язку із втратою води і Na+ в однаковій мірі, осмотичний тиск крові і позаклітинної рідини не змінюється.
В залежності від етіологічного фактора виділяють наступні форми форми такої дегідратації: а) шлункова форма – виникає у зв’язку з вираженою блювотою, коли втрачаються і вода, і електроліти; б) кишкова форма – при діареї; в) ниркова форма – втрата води і електролітів при ушкодженні нирок (нефроз, хронічна ниркова недостатність, гломерулонефрит, цукровий діабет, метаболічний ацидоз); г) шкірна форма – втрата рідини (плазми), у зв’язку із опіками або вираженим запальним процесом шкіри; д) гостра крововтрата - в перші години.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Патологія водно-електролітного обміну.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок