Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Одонтогенний гайморит, перфоративний гайморит, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. Пластика перфоративного отвору

Одонтогенний гайморит, перфоративний гайморит, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. Пластика перфоративного отвору

Назва:
Одонтогенний гайморит, перфоративний гайморит, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. Пластика перфоративного отвору
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,87 KB
Завантажень:
159
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат
Одонтогенний гайморит, перфоративний гайморит, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. Пластика перфоративного отвору


П Л А Н
Особливості анатомічної будови гайморової пазухи,
Класифікація одонтогенних гайморитів.
Методи діагностики одонтогенних гайморитів.
Клініка гострого і хронічного одонтогенного гаймориту.
Перфоративний одонтогенний гайморит. Способи пластики.
Помилки в діагностиці та диференційний діагноз.
Ускладнення одонтогенного гаймориту.


Верхньощелепова (гайморова) пазуха розміщена в тілі верхньої щелепи. Розвиток її починається з 10-го тижня ембріонального життя і закінчується до 12-13 років.У дорос-лого обўєм пазухи становить від 4,2 до 30 см3 (в середньому 10-12 см) і залежить від товшини її стінок та менше - від її поло-ження. За формою пазуха нагадує тригранну піраміду, вершиною якої є виличний відросток верхньої щелепи. Передня (в 1/3 випадків) або передньозовнішня (в 2/3 випадків) стінка представлена тонкою пластинкою, що відповідає fossa canina. На цій стінці розміщений n. infraorbitalis одноіменними кровоносними судинами.
Верхня стінка пазухи одночасно є нижньою стінкою очниці. В товщі верхньої стінки є canolis infraorbitalis який містить згаданий судинно-нервовий пучок. На місці розміщення останнього кістка мо-же бути витончена або мати щілину. При наявності щілини нерв і су-дини виявляються відділеними від пазухи лише слизовою оболонкою, що приводить до запалення n. infraorbitalis при гайморитах і ви-никненню сильних болей. Тут можливий прорив гною або проростання пухлини із верхньощелепової пазухи в порожнину очниці. Звичайно верхня стінка пазухирозміщена на одному рівні з верхньою части-ною середнього носового ходу.
Н. Н.Резанов вказує на рідкісний варіант, коли стінка пазухи стоїть низько і середній носовий хід прилягає до внутрішньої по-верхні очниці. Цим зумовлена можливість проникнення в очницю гол-ки при пункції гайморової пазухи через порожнину носа. Часто купол пазухи поширюється в товщу внутрішньої стінки очниці, відтісняючи решітчаті пазухи вверх і назад.
Нижня стінка верхньощелепової пазухи представлена альвео-лярним відростком щелепи, відповідає кореням 2-го премоляра і 1-го моляра, при пневматичному типі пазухи- від ікла до 2-го моля-ра верхньої щелепи. Зона положення коренів зубів може вдаватися в порожнини у вигляді підвищення. Кісткова пластинка, яка відділяє порожнину від кореня, часто буває витонченою, іноді має щілину. Ці умови сприяють поширенню інфекції з уражених коренів зубів на гай-морову пазуху і пояснюють випадки проникнення зуба в пазуху в мо-мент його екстирпації. Дно пазухи може знаходитися на 1-2 мм вище дна носової порожнини, на рівні цього дна або нижче його в резуль-таті розвитку альвеолярної бухти. Гайморова пазуха рідко поширюється під дно носової порожнини, утворюючи невелику впади-ну (buchta palatina)
Внутрішня стінка пазухи прилягає до середнього і нижнього носових ходів. Стінка нижнього носового ходу суцільна, але тонка. Тут відносно легко вдається провести пункцію гайморової пазухи. Стінка середнього носового ходу має на значному протязі дерепончату будову і отвір, який сполучає пазуху з порожниною носа. Дов-жина отвору 3-1Змм, ширина 3-6 мм. Крім того, в середній носовий хід відкриваються ще невеликими отворами передні та середні ко-мірки решітчатої кістки, а попереду - канал лобної пазухи.
Задня стінка гайморової пазухи представлена верхньощелепним горбом, який обмежує спереду крилопіднебінну ямку, де знаходяться plexus pterigosdeus ganglion sphenopalatinum, a. maxillaris з їїгілками. Через цюстінку можна підходити до крилопіднебінної ямки, лімфа із пазухи відтікає в заглоткові і підщелепові лімфатич-ні вузли.
Одонтогенний гайморит (синуїт верхньощелепової пазухи) являє собою запалення слизової оболонки, яка виставляє пазуху. Джерелами інфекції можуть бути одонтогенні вогниша, тоді синуїт верхньощелепової пазухи називається одонтогенним.
Звичайно відстань між верхівками верхніх премолярів і мо-лярів та дном верхньощелепової пазухи коливається від 0 до 10-12 мм, в результаті чого у багатьох людей кісткова перегородка між слизовою оболонкою пазухи і верхівками зубів дуже тонка або зовсім відсутня.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Одонтогенний гайморит, перфоративний гайморит, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. Пластика перфоративного отвору

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок