Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Скачати: Хвороби сечовивідних шляхів та вагітність

Хвороби сечовивідних шляхів та вагітність

Скачати:* Captcha
* - щоб завантажити роботу, введіть в поле код з картинки і натисніть кнопку "Завантажити"



Назва:
Хвороби сечовивідних шляхів та вагітність
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,68 KB
Завантажень:
451
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Пролистати роботу: 1  2 
ХВОРОБИ СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ ТА ВАГІТНІСТЬ
Цистит спостерігається у вагітних досить часто. Це пов'язане із стисненням сечового міхура маткою, що збільшується, та з деяким зниженням тонусу його стінок.
Збудниками хвороби є: кишкова паличка, стафілокок, стрептокок та інші мікроорга-нізми, що потрапляють у сечовий міхур із сечівника, зовнішній кінець якого завжди густо заселений ними.
Гострий цистит характеризується частим сечовипусканням, різким болем, що посилю-ється наприкінці сечовипускання, наявністю каламутної гнійної сечі. Іноді підвищується температура тіла. Під час дослідження в сечі визначається велика кількість лейкоцитів, у посіві сечі — бактерії. Захворювання часто рецидивує.
Лікування: щадна дієта, часте пиття, легкі сечогінні засоби — уротропін, салол; для боротьби з інфекцією — антибіотики, сульфаніламідні препарати; якщо із сечі виділено кишкову паличку, призначають фурадонін — 0,05—0,1 г 3 рази на день або фуразолідон — 0,1 г 4 рази на день протягом 5—10 днів. Під час лікування вагітна має дотримуватися ліжкового режиму.
Цистит на перебіг вагітності та пологів негативного впливу не справляє.
Пієлонефрит — запалення ниркових мисок та клубочків. Часто пієліт є супутни-ком циститу (пієлоцистит) або нефриту (піє-лонефрит). Збудники та моменти, що сприяють хворобі, такі самі, як і при циститі, а також грамнегативні мікроорганізми та мікрококи, трихомонади, анаероби та ін.
Клініка гострого пієлонефриту: підви-щення температури тіла, іноді озноб, біль у попереку, що часто іррадіює у пахвинну ді-лянку, позитивний симптом Пастернацько-го, дизуричні явища; нерідко — явища за-гальної інтоксикації: занепад сил, сонли-вість, тахікардія, головний біль. У крові — високий нейтрофільний лейкоцитоз із зсу-вом лейкоцитарної формули вліво, в сечі — велика кількість лейкоцитів і характерних клітин мискового епітелію (хвостаті кліти-ни), іноді — білок. При посіві сечі вияв-ляються збудники захворювання.
Розрізняють гостру та хронічну форми пієлонефриту вагітних. Гострий пієлонеф-рит — це тяжке загальне інфекційне захво-рювання з виявленою інтоксикацією орга-нізму. У деяких хворих виникає гнійний пієлонефрит з наявністю тахікардії, голов-ного болю, іктеричності склер, нудотою, блюванням. При цьому спостерігаються характерні зміни в крові з високим нейтрофільним лейкоцитозом, гіпохромною анемією, підвищується рівень сечовини, з'являється азотемія та ін.
Ультразвукове дослідження дозволяє оцінити ступінь ектазії ниркових мисок.
Під час диференціальної діагностики слід виключити апендицит, жовчнокам'яну та нирковокам'яну хвороби, цистит та пнев-монію.
Лікування. При гострому пієлонефриті призначають ліжковий режим, щадну дієту або обмеження рідини, антибактеріальну терапію (антибіотики застосовують після визначення чутливості до збудника інфек-ції). Із сульфаніламідних препаратів реко-мендуються уросульфан, бісептол, нітроксо-лін, із нітрофуранів — фурадонін, фуразолідон. Якщо ефекту немає, застосовують антибіотики (гентаміцин, ампіцилін, окса-цилін, цефалоспорини та ін.).
Інколи виникає необхідність у катете-ризації сечоводів, особливо тоді, коли настає недостатність нирок. Якщо після такого комплексу лікування не спостерігається позитивного ефекту, приєднуються патоло-гічні зміни з боку очного дна, пізній токси-коз, то вагітність необхідно перервати при будь-якому терміні.
Розродження бажано проводити щадним швидким методом; при поєднанні пієлонеф-риту з акушерською патологією показаний кесарів розтин. Щоб не допустити загост-рення процесу у післяпологовий період, рекомендується продовжити лікування, розпочате під час пологів.
Нирковокам'яна хвороба — хронічне захворювання, що характеризується утво-ренням каменів у нирках. Місцем утворення їх є ниркові миски, де камені можуть зали-шатися тривалий час або зміщуватися звідти у сечоводи або в сечовий міхур. У разі ущемлення каменя у сечоводі порушується відтікання сечі з нирок, у зв'язку з цим ви-никає небезпека розвитку гідронефрозу, приєднання інфекції та порушення функції нирок.
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Хвороби сечовивідних шляхів та вагітність

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок