Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Хронічна специфічна інфекція

Хронічна специфічна інфекція

Назва:
Хронічна специфічна інфекція
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,86 KB
Завантажень:
309
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Хронічна специфічна інфекція


Група хронічної специфічної інфекції включає деякі поширені її види (туберкульоз, сифіліс, актиномікоз).
Характерними ознаками всіх видів цієї інфекції є хронічний перебіг та подібні морфологічні реакції тканин на збудника, важливим елементом яких є утворення так званої нестійкої гранульоми.
Більшість цих захворювань (туберкульоз, сифіліс) дуже контагіозні і можуть набувати епідемічного характеру, особливо за несприятливих соціальних умов життя.
Туберкульоз
Збудником туберкульозу є туберкульозна паличка (mycobacterium tuberculosis), що була відкрита Р.Кохом у 1882 році.
Зараження туберкульозом відбувається переважно через дихальні шляхи (повітряно-крапельним способом), рідко – через травний канал.
Морфологічні прояви інфікування тканин мікобактеріями полягають у розвитку неспецифічної реакції (гіперемії, набряку), лейкоцитарної інфільтрації та розвитку проліферації клітин сполучної тканини, формуванням під дією мікобактерій та їх продуктів так званого горбика (tuberculum) або ж гранульоми (конгломерат горбиків). Особливістю цієї гранульоми є її схильність до змертвіння та розпаду. Постійними елементами горбика є гігантські клітини Лангганса. В центрі горбика містяться казеозні (сироподібні) некротичні маси (вид сухого некрозу).
Розвитку захворювання сприяє багато чинників. Серед них – анемія, гіпопротеінемія, гіповітаміноз, цукровий діабет, інші порушення обміну та спадкова схильність.
Туберкульоз кісток і суглобів. На його частину припадає до 10% захворювань на туберкульоз. Уражаються як трубчасті, так і плоскі кістки (хребет, лопатка, ключиця та ін.). Найчастіше процес локалізується у хребетному стовпі та великогомілкових кістках.
За Корнєвим Н.Г. (1971 р) розрізняють наступні стадії кістково-суглобового туберкульозу:
1 преартритична;
2 артритична;
3 постартритична.
Форми кістково-суглобового туберкульозу:
1 ексудативний синовіїт;
2 фунгозний остеоартрит;
3 кістковий остеомієліт.
Якщо це ексудативна форма – на синовіальній оболонці утворюються численні горбики, спостерігаються набрякання ворсинок, накопичення серозного ексудату з фібрином у порожнині суглоба. Суглоб різко набрякає.
У разі поширення процесу в суглобі розлад конгломератів специфічних горбиків призводить до гнійного артриту. Набряклі ворсинки синовії в суглобі можуть відокремлюватись, утворюючи так звані рисові тіла.
При фунгозній формі ураження вся порожнина суглоба заповнюється мякими специфічними грануляціями, які часто поширюються на хрящі та кістки, через що суглоб різко збільшується. Ексудату в порожнині суглоба практично нема.
Внаслідок дистрофічно-склеротичних змін у мяких тканинах наявного суглоба та стиснення кровоносних судин шкіра над суглобами бліда, розтягнена, а сам суглоб на тлі атрофії мязів кінцівки має вигляд пухлини, через що цю форму артриту називали “білою пухлиною”. У процесі розвитку відсмоктуються та відокремлюються некротичні маси, рубцюються вогнища.
Загальними клінічними та морфологічними особливостями кістково-суглобового туберкульозу є значний (якщо уражені суглоби – різкий) біль, навіть за невеликих морфологічних змін, та різні порушення функції суглобів, кінцівок та хребта. Дуже рано спостерігаються нейротрофічні (атрофічні та дистрофічні) зміни в кістках та мязах – остеопороз, атрофія мязів та зниженні їх тонусу, пригнічення репаративних процесів (відсутня або мало виражена реакція окістя) та порушення імунітету і алергізація організму.
Діагностика кісткового та суглобового туберкульозу ґрунтується на даних анамнезу (враховують вік хворого), фізичного, серологічного та інструментального (рентгенологічного тощо) методах обстеження хворого, результатах дослідження крові, сечі, суглобового ексудату, виділень з нориць чи пунктату тощо. Значна роль у діагностиці туберкульозу належить виявленню туберкульозної алергії. Туберкулінодіагностику запропонував Р.Кох у 1880 році. Використовують очищений дериват протеїну. Вводять у розведеному вигляді інтрадермально за методом Манту в дозі 0,1 мл деривату туберкулінопротеїну.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Хронічна специфічна інфекція

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок