Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Засоби індивідуального захисту. Заходи долікарської допомоги при опіках, травмах, отруєннях

Засоби індивідуального захисту. Заходи долікарської допомоги при опіках, травмах, отруєннях

Назва:
Засоби індивідуального захисту. Заходи долікарської допомоги при опіках, травмах, отруєннях
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,00 KB
Завантажень:
307
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Засоби індивідуального захисту. Заходи долікарської допомоги при опіках, травмах, отруєннях


Робота в лабораторії має свої професійні шкідливість і небезпеку, причинами яких можуть бути:
1) роботи, пов’язані з їдкими речовинами (кислоти, луги) і ядовитими речовинами;
2) роботи, пов’язані з утворенням ядовитих газів або пари;
3) виникнення пожежі.
Найбільше значення для захисту лабораторного персоналу мають такі умови, як достатня кваліфікація. Дисциплінованість, спрацьованість персоналу, відповідне облаштування в лабораторії, стан лабораторного обладнання, наявність відповідних засобів індивідуального захисту. Поспіх, неуважність в роботі, невміння поводитись з реактивами і приладами приводить до небезпеки.
Для роботи в лабораторії кожний лаборант повинен мати халат, косинку або шапку, а при роботі з концентрованими кислотами або лугами лаборант повинен надіти прогумований або поліетиленовий фартух і гумові рукавиці. Косинки або шапки захищають волосся і голову від дії реактивів. Прогумований фартух необхідний при роботі з їдкими речовинами і при митті посуди. Він повинен бути довгим і закривати ноги. Для попередження опіку пальців рук треба надівати гумові рукавиці перед миттям посуду, що містить залишки їдких речовин. Гумові рукавиці також треба використовувати при роботі з різними реактивами, при митті посуди, при прибиранні в лабораторії. Після роботи рукавиці треба вимити з милом, витерти рушником і пересипати їх тальком. Все це треба зробити, не знімаючи рукавиць з рук. Потім треба зняти рукавиці, вивернути їх, а руки вимити з милом і змастити кремом. Як правило, лаборант повинен мати два рушники – один для посуди, другий для рук.
Для захисту очей від попадання в них хімічних реактивів необхідно одівати захисні окуляри, які добре прилягають до обличчя. Бажано, щоб окуляри були виготовлені із органічного скла, яке не дає осколків. В окулярах треба проводити ті дослідження, при яких можливі спалахи, розбризкування і т.д.
Ядовиті і з різким запахом реактиви можна наливати або зважувати тільки у витяжній шафі. Розводити кислоти треба тільки приливаючи їх у воду, в протилежному випадку відбудеться розбризкування рідини, що веде до серйозних наслідків, так як опіки кислотами, особливо сірчаною, дуже болючі і довго не заживають. Щоб не отримати опіки дихальних шляхів, треба переливати такі кислоти, як соляна, що димить, одівши респіратор і захистивши очі окулярами.
Всі працівники лабораторії повинні вміти користуватись вогнегасником з метою пожежної безпеки. Вогнегасник – це металічний балон, заповнений концентрованим розчином натрію гідрокарбонату, всередині якого прикріплена ампула з сірчаною кислотою, що безпосередньо з’єднана зі штифтом. Щоб скористатись вогнегасником, треба вдарити штифтом об підлогу, при цьому ампула розбивається і сірчана кислота реагує з натрієм гідрокарбонатом, утворюючи вуглекислий газ, який бурно пінить розчин. Піна покриває поверхню, що горить. І перекриває доступ кисню до неї, таким чином гасить пожежу.
Для гасіння вогню в лабораторії не завжди можна використовувати воду. Якщо в приміщенні зберігаються лужні метоли (натрій, калій), то гасіння водою спричинить сильний вибух. В такому випадку використовують покривало із азбесту або войлоку. В лабораторії завжди повинен бути сухий пісок. Якщо на робочий стіл пролитий луг. То його засипають піском, потім збирають пісок лопаткою на совок, а місце нейтралізують розведеною соляною або оцтовою кислотою. Якщо ж пролита кислота, то її також засипають піском, а потім його збирають і поверхню засипають содою.
Розчини кислот і лугів забороняється набирати в піпетки ротом, для цього служать гумові груші. Розчиняти луги потрібно повільно. Добавляючи до води невеликі куски речовини при безперервному перемішуванні. Куски лугу треба брати тільки щипцями. Хромова суміш викликає сильні опіки, тому при митті посуди хромовою сумішшю необхідно остерігатися, щоб суміш не попала на шкіру.
При неуважній роботі з кислотами і лугами може статись опік.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Засоби індивідуального захисту. Заходи долікарської допомоги при опіках, травмах, отруєннях

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок