Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Хірургічна інфекція. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Загальні принципи лікування

Хірургічна інфекція. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Загальні принципи лікування

Назва:
Хірургічна інфекція. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Загальні принципи лікування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,02 KB
Завантажень:
279
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Реферат на тему:
Хірургічна інфекція. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Загальні принципи лікування


Історія хірургії нерозривно повязана з боротьбою проти інфекції. Хірургічна інфекція до цього часу залишається одною із головних причин післяопераційних ускладнень і смертності хворих. Зараз, відомо, що людину як складову частину біосфери оточують мікроорганізми. Деякі із них перебувають з людиною в мирних стосунках (сапрофіти), або навіть у взаємовигідних для людини (мікрофлора кишківника), інші для людини патогенні (таких 500).
Ще до відкриття мікробів Л.Кохом, деякі лікарі підозрювали, що захворювання передається від людини до людини контактним шляхом (від хворого до здорового), а також через повітря, воду та їжу. Гіпотетичних збудників називали контагіями або міазмами (Пирогов М.І.). Міазми від грецького – забруднення. У відношенні таких захворювань Гуфеланд в 1841 році ввів термін інфекції, що в перекладі із латинської означає – зараження.
Серед численних видів інфекції велику групу складає хірургічна інфекція. Під цим терміном розуміють такі захворювання інфекційного характеру, які повязані з оперативним втручанням, або для свого лікування потребують хірургічного лікування. Основу хірургічної інфекції складає гнійна інфекція.
Незважаючи на те, що з гнійною інфекцією лікарі намагаються боротись на протязі тисячоліть, лише після відкриття мікроорганізмів, впровадження антисептики і асептики зявився прогрес у цій боротьбі. Але до повної перемоги в ній ще дуже далеко.
Ще до 70-років 19 століття не могли вести боротьбу з гнійною інфекцією, так як не мали уявлення про її етіологію. Згадаємо відомі літературні шедеври. У романі Л.М.Толстого “Війна і мир” описується смерть одного з головних героїв – князя Андрія Болконського. У битві під Бородіно він був поранений осколком гранати і незабаром помер. Яка причина його смерті? Судячи з опису, рана в живіт і стегно дійсно була серйозною. Але причиною смерті була інфекція, зараження крові (сепсис), якому лікар, що оглядав Болконського, не міг запобігти. Лікувати таку патологію лікарі того часу ще не могли.
У битві під Бородіно був поранений і генерал Багратіон. Мязи і кістки стегна були сильно пошкоджені. Хірурги, що лікували генерала знали – єдине, що може дати шанс на одужання – це негайна ампутація кінцівки. Однак Багратіон відмовився від ампутації і помер в тяжких муках від гангрени.
Наполеон також помер на острові Святої Єлени від перитоніту, при аутопсії виявлена перфорація тонкої кишки.
Під час дуелі з Дантесом був смертельно поранений О.С.Пушкін. Куля влучила в низ живота, пошкодивши кишківник. В чому б полягала допомога поету сьогодні. Його б привезли в хірургічну клініку, де зробили б лапаротомію, санацію черевної порожнини, ушивання кишки і дренування черевної порожнини. Життя б його було врятовано. Лікар Арендт, який лікував Пушкіна, і не подумав про операцію, тому що в той час це була 100% летальність. Поет помер від гнійного перитоніту.
В Києві стоїть памятник генералу Ватутіну, який помер від гангрени, сепсису під час ВВВ після поранення ноги, відмовившись від ампутації кінцівки.
І в наш час гнійна (неспецифічна) інфекція домінує серед хірургічної патології. Частка хворих з гнійними захворюваннями складає до 30% (1/3) від всіх хірургічних хворих. На лікування гнійних післяопераційних ускладнень затрачуються колосальні кошти (так в США до 8 млрд.$ щорічно). В останній спостерігається ріст гнійних запальних захворювань та інфекційних післяопераційних ускладнень, зменшення ефективності їх лікування. Це можна пояснити збільшенням числа мікроорганізмів стійких до дії антибактеріальних препаратів, зниженням імунологічної реактивності у хворих, загальним постарінням населення і т.ін.
Класифікація хірургічної інфекції
1 Гостра хірургічна інфекція:
а) гнійна;
б) гнильна;
в) анаеробна (газова гангрена);
г) специфічна (правець, сибірка).
2 Хронічна хірургічна інфекція:
а) неспецифічна (гнійна);
б) специфічна (туберкульоз, сифіліс, актиномікоз).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Хірургічна інфекція. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Загальні принципи лікування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок