Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Лабораторна діагностика калу. Клінічне значення

Лабораторна діагностика калу. Клінічне значення

Назва:
Лабораторна діагностика калу. Клінічне значення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,34 KB
Завантажень:
86
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Лабораторна діагностика калу. Клінічне значення


Дослідження калу має велике значення для виявлення захворювань шлунково-кишкового тракту, пов’язаних з порушенням секреторної, рухової, травної, всмоктувальної функції шлунка та кишечника.
Це дослідження допомагає у діагностиці виразкових і запальних процесів, порушень функції печінки, підшлункової залози, інвазій кишковими паразитами, захворювань спричинених загальною інтоксикацією та кишкових інфекцій.
Кал формується у дистальних відділах товстої кишки. У нормі ж густа маса, що містить близько 80% води і 20% твердих речовин. Серед мікробної флори, що населяє товсту кишку переважають бактерії з групи кишкової палички і ентерококи.
У одному грамі калу міститься приблизно 30-40 міліардій мікробів.
Загальні властивості калу визначають при макроскопічному дослідженні, коли звертають увагу на його кількість, форму, запах, колір та домішки. В нормі кількість калу не перевищує – 5% від добової кількості вжитої їжі. Добова кількість калу може мінятися. Збільшення калу – поліфекація можлива при посиленій перистальтиці, гастриті, ентериті, панкреатиті.
Зменшення добової кількості калу – олігофекація відмічається при колітах супроводжуючих закрепами спастичного типу, виразковій хворобі.
Консистенція калу в основному залежить від вмісту в ньому води, слизу, жиру, а також тривалості перебування калових мас у товстій кишці.
У нормі з калом протягом доби виводиться від 60 до 120 мілілітрів води, що становить близько 70% всієї його ваги. При запорах відбувається зворотне всмоктування води і тоді калові маси містять всього 50-40% води. При ентеритах кількість води в калі може збільшуватись до 90% і більше.
Твердий і сухий кал буває при атоні кишечника, спастичних спастичних колітах, голодуванні. Спайках а іноді і у післяопераційному періоді при операціях у черевній порожнині.
Кашкоподібної консистенції кал спостерігається при вживанні у їжу значної кількості рослинної клітковини, а також при посиленій перистальтиці кишечника внаслідок різних запальних процесів, та вживанням проносних засобів.
Рідкий кал свідчить про посилену перистальтику. Надто рідкий, що складається в основному з води і дуже малої кількості твердих речовин буває при гострих ентероколітах і холері. Кал у вигляді рисового відвару характерний для холерних поносів і лямбліозу.
Колір калу має різні відтінки, на колір калу впливає характер їжі, прийом лікарських речовин, наявність паталогічних домішків. Домішками в калі можуть бути слиз, кров, гній, шматки тканин, залишки неперетравленої клітковини та гельмінти.
Для дослідження калу на яйця глист потрібна невелика кількість калу. А для з’ясування функціональних розладів і деяких патологічних станів кишечника кал збирають за добу або навіть за 2-3 дні. Зібраний кал у чистих скляних або фарфорових чашках відсилають у лабораторію з супровідним направленням загальноприйнятого типу. Якщо потрібно дослідити кал за 2-3 доби, то його збирають після кожної дефекації в окремий чистий посуд. Тримати кал потрібно у холодному місці під кришкою або у спеціальних ящиках з гніздами, пристосованих для перенесення чашок з калом.
Для бактеріологічних досліджень, а також для виявлення найпростіших кал збирають у стерильну посудину і теплим доставляють у лабораторію.
Дослідження калу на приховану кров проводиться з метою діагностики прихованих кровотеч у шлунково-кишковому тракті. Для визначення прихованої крові використовують такі методи дослідження як проба Гергерсена, омідопіринова.
Мікроскопічне дослідження калу роблять у чотирьох препаратах:
1) нативному
2)забарвленому розчином Люголя
3) забарвленому суданом
4) приготовленому з гліцерином.
У першому нативному препараті можна виявити і віддеференціювати більшість елементів калу, що трапляються як у нормі і при патологічних змінах: м’язеві волокна, рослинну клітковину, кишковий епітелій, лейкоцити, слиз, яйця гельмінтів, найпростіші і кристали.
М’язеві волокна це залишки їжі, у нормі трапляється незначна кількість овальних уламків жовтуватого кольору із загладженою поперечною окресленістю.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Лабораторна діагностика калу. Клінічне значення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок