Головна Головна -> Реферати українською -> Мікроекономіка -> Теоретичні та методичні основи аналізу оборотних активів НГВУ "Долинанафтогаз".

Теоретичні та методичні основи аналізу оборотних активів НГВУ "Долинанафтогаз".

Назва:
Теоретичні та методичні основи аналізу оборотних активів НГВУ "Долинанафтогаз".
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,88 KB
Завантажень:
270
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Теоретичні та методичні основи аналізу оборотних активів НГВУ "Долинанафтогаз".
Економічна суть та склад оборотних активів підприємства.
Термін "оборотні активи" в економічній теорії має кілька синонімів (оборотні кошти, оборотний капітал, робочий капітал), однак незважаючи на різноманітність термінів, економічна суть цього поняття трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі однаково.
Серед проблем, які властиві економічній діяльності сучасних українських підприємств, в нинішній час чільне місце посідає проблема ефективного управління оборотними активами, високий рівень ефективності використання яких в певній мірі забезпечує стійкий фінансовий стан, кредитоспроможність, інвестиційну привабливість та зміцнює фінансову безпеку господарюючого суб'єкта.
Певний аналіз капіталу за його структурними елементами провели фізіократи (Ф.Кене, В.Рікеті де Мірабо, П.С.Дюпон де Немур, А.Тюрго та інші), які виділили такі форми продуктивного капіталу:
щорічні аванси (щорічні витрати)
первісні аванси (довгострокові витрати).
Така структуризація дозволила певним чином відобразити розходження між формами продуктивного капіталу, тобто був зроблений перший крок до виділення основного та оборотного капіталу в загальному змісті капіталу як економічної категорії.
Суттєвого поглиблення дані дослідження щодо сутності капіталу отримали представниками класичної політекономії А.Сміт, Д.Рікардо, Дж.С.Міль, Н.В.Сеніор та інші. Однак, на відміну від фізіократів, А.Сміт стверджував, що "весь капітал будь-якого підприємця неодмінно поділяється на капітал основний і капітал оборотний".
Відмінність між цими двома його видами він вбачав у тому, що основний капітал формує прибуток не вступаючи в обіг і не змінюючи власника. Навпаки власник отримує прибуток від оборотного капіталу завдяки тому, що капітал "постійно рухається від нього в одній формі і повертається в іншій".
Саме тому, А.Сміт оборотним капіталом вважав капітал, який характеризується тим, що приносить прибуток тільки в процесі обігу або міняючи власників. В цілому, в розумінні А.Сміта, оборотний капітал не5 що інше, як капітал у різних формах, що відносяться до процесу обігу: товарний капітал та грошовий капітал.
Традиційна радянська фінансова школа приділяла більше уваги поняттю "оборотні фонди" або "оборотні кошти", і тільки в окремих наукових працях була визначена категорія "оборотний капітал".
У післявоєнні роки розпочалася дискусія щодо визначення поняття оборотних коштів. О.Бірман трактує оборотні кошти як частину засобів господарства у вартісному виразі, які у процесі кругообігу набувають функціональну форму оборотних фондів і фондів обігу.
Т.Денисенко вважає, що в оборотних коштах лежить вартість оборотних фондів і фондів обігу, тоді як оборотні фонди відображають "матеріально-речовий зміст, споживчу вартість елементів виробництва". Відповідно вона здійснює розподіл коштів на елементи виробництва і обігу, поділяючи поняття предметів праці і фондів у контексті їх речової і вартісної форми.
Найбільш визнаним у радянські часи було трактування оборотних коштів як авансованої вартості. Прибічник цієї концепції М.Пізельгольц зазначає: "Оборотні засоби-це засоби підприємств, які авансовані для забезпечення безперервного кругообігу і відображають сукупність виробничих фондів і фондів обігу".
А.Ротштейн визначає оборотні кошти як "… грошові ресурси, які авансуються в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення планомірного і безперебійного кругообігу". Оборотні кошти розглядаються тільки з погляду вартості.
Оборотний капітал безпосередньо бере участь у створенні нової вартості, функціонуючи в процесі кругообороту всього капіталу. Співвідношення основного й оборотного капіталу впливає на величину отримуваного прибутку. Оборотний капітал обертається швидше, ніж основний. Тому зі збільшенням частки оборотного капіталу в загальній сумі авансованого капіталу час обороту всього капіталу скорочується, а отже, уможливлюється зростання нової вартості, тобто прибутку. Для здійснення ефективного аналізу оборотного капіталу фінансовий аналітик має виходити із суті цього поняття, що визначають такі основні ознаки:
оборотні активи підприємства формуються і використовуються з досить локальною метою-для обслуговування лише його операційної діяльності
важливою ознакою оборотних активів є те, що вони належать до складу так званих мобільних активів підприємства (швидко можуть бути перетворені в гроші)
суттєвою ознакою оборотних активів підприємства є значна (порівняно із необоротними активами) різноманітність їх видів, груп та конкретних найменувань, що значно ускладнює процес поточного управління ними та потребує забезпечення певної гнучкості цього управління
відповідно до практики бухгалтерського обліку до оборотних активів включають певні види засобів праці, які віднесені до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів
суттєвою ознакою поняття оборотних активів є те, що їх формування як активів підприємства нерозривно пов'язано із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують це формування.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Теоретичні та методичні основи аналізу оборотних активів НГВУ "Долинанафтогаз".

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок