Головна Головна -> Реферати українською -> Міжнародна економіка -> Неокейнсіанський напрям в економічній нобелелогії. Теорія оптимального розподілу ресурсів

Неокейнсіанський напрям в економічній нобелелогії. Теорія оптимального розподілу ресурсів

Назва:
Неокейнсіанський напрям в економічній нобелелогії. Теорія оптимального розподілу ресурсів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,52 KB
Завантажень:
79
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Неокейнсіанський напрям в економічній нобелелогії. Теорія оптимального розподілу ресурсів
До середини XX століття економісти-теоретики ігнорували математичні підходи та обґрунтування. Але математичні дослідження тривали, і були досягнуті блискучі результати. У 1975 р. кращі представники математичної школи радянський учений Л. Канторович і американський професор Т.-Ч. Купманс були відзначені Нобелівською премією.
Канторович Леонід Віталійович (1912—1986) народився у Петербурзі. У 1930 р. закінчив Ленінградський університет, а вже через чотири роки йому присвоїли звання професора. Працював у Ленінградському інституті інженерів промислового будівництва, був завідувачем кафедри Вищого інженерно-технічного училища, професором Ленінградського університету. У 1958 р. разом із В. Немчиновим вів створив Лабораторію із застосування статистичних і математичних методів у економіці. Того самого року Л. Канторовича було обрано членом-кореспондентом, а в 1964 р. — дійсним членом Академії наук СРСР.
Автор праць "Методи наближеного розв'язання диференціальних рівнянь у часткових похідних" (спільно з В. Криловим, 1936), "Функціональний аналіз у навів упорядкованих просторах" (спільно з Б. Вуліхом і А. Пінскером, 1949), "Функціональний аналіз та прикладна математика" (1948), "Економічний розрахунок найкращого використання ресурсів" (1959), "Функціональний аналіз у нормованих просторах" (спільно з Г. Акіловим), що витримала кілька видань в СРСР і за кордоном, "Динамічна модель оптимального планування" (1967), "Ціноутворення і технічний прогрес" (1979) та багато інших.
Почесний член Міжнародного економетричного товариства, почесний доктор Гренобльського, Гельсінського, Йєльського, Паризького, Кембриджського, Пенсільванського університетів, а також університетів у Варшаві, Глазго, Мюнхені, Ніцці та імені Мартіна Лютера в Галле, Статистичного інституту в Калькутті. Лауреат Нобелівської премії (1975).
Купманс Т'яллінг-Чарльз (1910—1985) народився у Грейвленді (Голландія). З 1927 по 1933 рік здобував освіту в Утрехтському університеті. З 1934 р. в Амстердамському університеті готував докторську дисертацію "Лінійний регресивний аналіз економічних часових поясів", яку захистив у 1936 р. в Лейденському університеті. Викладав економіку і вів науково-дослідницьку діяльність у Нідерландському економічному інституті в Роттердамі. Два роки (1938—1940) працював експертом Ліги Націй з питань грошового обігу. У 1940 р. він емігрував до США, викладав у Нью-Йоркському, Чиказькому, Гарвардському університетах.
Найбільше визнання здобули його книги "Статистичний висновок щодо динамічних моделей" (1950), "Три нариси про стан економічної науки" (1975) та багато інших.
Був членом Економетричного товариства США. У 1950 р. обирався президентом Міжнародного економетричного товариства. Впродовж 1955—1981 рр. працював професором економіки Йєльського університету. Заслужений член Американської економічної асоціації, почесний професор Йєльського університету, йому присвоєні почесні вчені ступені Нідерландської школи економіки, Лувенського католицького, Північ-но-Західного і Пенсільванського університетів. Лауреат Нобелівської премії (1975).
Основою теорії оптимального розподілу ресурсів е метод лінійного програмування, вперше обґрунтований Л. Канторовичем новий розділ математики, що поширився в економічній практиці, сприяв розвиткові та використанню електронно-обчислювальної техніки. Суттю методу є максимізації за обмежених ресурсів. Умови задачі на оптимум і мету, яку треба досягнути, можна виразити з допомогою системи лінійних рівнянь. Невідомі в них тільки першого ступеня; жодне невідоме не перемножується на інше невідоме. Такі рівняння виражають залежності, які зображають на графіку прямими лініями. Оскільки рівнянь менше, ніж невідомих, то задача зазвичай має не одне, а множину рішень. Знайти ж потрібно одне, за математичною термінологією екстремальне, рішення. Так, у задачі з оптимізації випуску фанери Л. Канторович представив змінну, яку слід максимізувати у вигляді суми вартостей продукції, що вироблена всіма станками.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Неокейнсіанський напрям в економічній нобелелогії. Теорія оптимального розподілу ресурсів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок