Головна Головна -> Реферати українською -> Міжнародна економіка -> Неокейнсіанський напрям в економічній нобелелогії. Теорія неокласичного синтезу

Неокейнсіанський напрям в економічній нобелелогії. Теорія неокласичного синтезу

Назва:
Неокейнсіанський напрям в економічній нобелелогії. Теорія неокласичного синтезу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,60 KB
Завантажень:
318
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Неокейнсіанський напрям в економічній нобелелогії. Теорія неокласичного синтезу
Концепція державного регулювання економіки Дж. Кейнса помітно вплинула на розвиток економічної думки та економічної політики, але родоначальникові вчення так і не вдалося створити цілісної теорії циклу. Послідовники Кейнса не з'ясували динаміки основних компонентів ефективного попиту, не розглянули значну частину так званих автономних інвестицій (не пов'язаних з рухом національного доходу). Вони аналізували економіку винятково з боку макроекономічних, народногосподарських величин, а дослідження мікроекономічних категорій теж було вкрай необхідним. Традиційна економіка інерційна, пасивна, затратна, що є наслідком втручання політичної влади в економічний процес. Потреба в змінах була втілена у теорії неокласичного синтезу, яку запропонував Хікс у 1937 році, ще до того, як на основі теорій економічного зростання органічно поєдналися кейнсіанський та неокласичний напрями економічної теорії. Згодом такий підхід остаточно обґрунтував П.-Е. Самуельсон, її творець і пропагандист. Учений зробив вагомий внесок у розроблення багатьох проблем: теорії цін, теорії економічного циклу, принципів прикладної економіки, теорії оптимального економічного зростання тощо. У1970 р. П.-Б. Самуельсону за наукові роботи з розвитку статичної і динамічної економічної теорії та активний внесок у підвищення рівня аналізу в економічній науці було присуджено Нобелівську премію.
Самуельсон Поль Ентоні народився у 1915році (м. Гера, штат Індіана, США). Навчався у Гайд-паркській вищій школі. Диплом Чиказького університету отримав у 1935 р., через рік — диплом Гарвардського університету. З 1940 р. — на викладацькій роботі в Массачусетському технологічному інституті. Засновник знаменитого факультету економікс у цьому інституті. У 1941 р. П.-Е. Самуельсону присуджений вчений ступінь доктора економіки, одночасно за свою дисертацію отримує премію ім. Д. Уеллса.
Автор найпопулярнішого в західних країнах підручника "Економікс". Він став класичним, перекладений на десятки мов, витримав 16 видань. Певний вплив учений мав на вироблення політики Білого дому. Протягом семи років (1961—1968) виконував функції радника з економічних питань президентів Дж. Кеннеді й Л. Джонсона, брав активну участь у розробленні економічної програми уряду демократів. Зокрема, очолювана ним група економістів підготувала доповідь "Перспективи і політичні настанови щодо розвитку американської економіки на 1961 рік".
У 1961 р. обирався президентом Американської економічної асоціації (у 1947 р, ця асоціація нагородила його медаллю Дж.-В. Кларка), а в 1968 р. — головою Міжнародної економічної асоціації.
Член Американської академії мистецтв і наук, Британської академії наук, Національної академії наук США, Американського економетричного товариства. Йому присвоїли почесні вчені ступені університети Гарварда, Чикаго, Індіаяи, Мічигану, Кейо, Південної Каліфорнії, Пенсільванії, Рочестера, Східної Англії, Північного Мічигану, Массачусетса, Католицького університету Лувена. Лауреат Нобелівської премії (1970).
У 50—60-ті роки XX ст. під впливом суперечливої взаємодії ринкового механізму з монопольним та державним регулюванням західні економісти, використавши кейнсіанські рекомендації щодо регулювання і неокласичні теоретичні положення про стимулювання виробництва, розробили теорію неокласичного синтезу, щоб поєднати досягнення сучасної науки і позитив* ний доробок попередників. Такий синтез, на думку Самуельсона, полягає в узгодженні теорії трудової вартості та теорії граничної корисності, аналізу на мікро- та макрорівні, підходів до вивчення статики і динаміки, взаємопов'язаного аналізу рівноваги та відхилень від неї, плавного та дискретного розвитку. Характерною ознакою стає запровадження різних способів економічного аналізу, широке використання економіко-математичних методів. Математичні моделі та розрахунки допомагають уточнити логічні обґрунтування, виявити функціональні взаємозв'язки, перевірити висновки та передбачення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Неокейнсіанський напрям в економічній нобелелогії. Теорія неокласичного синтезу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок