Головна Головна -> Реферати українською -> Гроші і кредит -> Предмет і завдання курсу Грошово-кредитні системи зарубіжних країн

Предмет і завдання курсу Грошово-кредитні системи зарубіжних країн

Назва:
Предмет і завдання курсу Грошово-кредитні системи зарубіжних країн
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,15 KB
Завантажень:
222
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Зміст

1. Предмет і завдання курсу

2. Банківська система

3. Загальне поняття про грошово-кредитну політику

Список використаної літератури

1. Предмет і завдання курсу

"Грошово-кредитні системи зарубіжних країн" — загальнотеоретичний курс, предметом якого є вивчення суті грошово-кредитних систем країн з розвиненою ринковою економікою, основних етапів та особливостей їх розвитку, а також ознайомлення з перспективами становлення грошово-кредитних систем країн, що розвиваються.

Пропонований курс тісно пов'язаний з дисциплінами "Гроші і кредит", "Основи банківської справи" та "Фінанси". Цей зв'язок простежується через такі категорії, як гроші, кредит, банки, грошові й кредитні системи. Курс є самостійним розділом економічної науки, що вивчає особливості акумулювання грошей, суть кредитних відносин та інститутів, що їх організовують. Його специфіка полягає у розгляді цих питань з погляду закону грошового обігу, взаємозв'язків грошової, кредитної та валютної систем з економічною кон'юнктурою, а також впливу спеціальних фінансово-кредитних інститутів на процес суспільного відтворення.

Виходячи з викладеного можна сформулювати основні завдання курсу:

• зрозуміти суть та основні етапи еволюції грошово-кредитних систем країн з розвиненою ринковою економікою;

• ознайомитися з процесами інтеграції у грошово-кредитній сфері;

• показати сучасний стан грошово-кредитних систем розвинених країн і механізм грошово-кредитного регулювання;

• охарактеризувати грошово-кредитну політику країн з розвиненою ринковою економікою;

• розглянути наслідки розпаду радянської грошово-кредитної системи та способи формування національних кредитних систем у колишніх республіках СРСР;

• простежити закономірності та перспективи розвитку грошово-кредитних систем країн, що розвиваються.

Для розв'язання цих завдань використано методи системного підходу, діалектики та історизму.

Метод системного підходу передбачає розгляд категорій і понять курсу як сукупності відносин, взаємопов'язаних з процесом суспільного відтворення, дослідження внутрішньої структури сучасних грошово-кредитних систем, аналіз взаємодії структурних елементів цих систем.

Метод діалектики ґрунтується на вивченні економічних категорій і понять у процесі їх розвитку, еволюції від нижчого рівня до вищого.

Метод історизму полягає в тому, що кожне явище розглядається у зв'язку з конкретним історичним періодом.

2. Банківська система

Банківська система — це сукупність банків і банківських інститутів, що існують у тій чи іншій країні у певний історичний період і є складовою кредитної системи, у їх взаємозв'язку.

Розглянемо будову банківської системи (рис. 1).

Банківські системи характеризуються, як правило, дво- або трирів-невою структурою.

Рис. 1. Будова банківської системи

Перший рівень банківської системи становить центральний (Національний) банк, який відповідає за підтримання стабільності національних грошей і функціонування банківської системи.

На другому рівні перебувають комерційні банки, які виконують активні (надання позичок, інвестування) й пасивні (залучення вкладів) операції та надають банківські послуги.

Проте є ознаки, властиві усім системам, що функціонують у ринковій економіці.

Банки є основою кредитної системи країн і посередниками між тими, хто заощаджує гроші, і тими, хто їх інвестує. Вклади, залучені банками (боргові зобов’язання), разом з власним акціонерним капіта-лом включають до пасивів. Банк розміщує у себе кошти, що концентруються в різноманітні активи, - позички, цінні папери, грошову готівку та резерви. Склад і структуру активів і пасивів банку відображають у банківських звітах; у них активи дорівнюють сумі зобов’язань і власного капіталу, тобто пасивам.

Сучасна банківська справа грунтується на системі часткових резервів. Центральний банк встановлює норму обов'язкових резервів, тобто частку активів, яка у вигляді готівкових грошей і коштів у нього на рахунку становить резерв комерційного банку. Змінюючи розмір банківських резервів, можна регулювати перетік грошової маси через банк.

Приклад. Норма обов’язкових резервів становить 20 % суми пасивів банку. Якщо пасиви комерційного банку дорівнюють 1000 млн гр. од., то обсяг його обов’язкових резервів становитиме 200 млн гр. од. У спрощеному балансі (Т-рахунку) це має такий вигляд:

Отже, банк має право видавати позики на суму 800 млн гр. од.

Важливим економічним нормативом регулювання діяльності банків є норматив платоспроможності банку (НП). Його визначають як співвідношення власних коштів (капіталу) банку і сумарних активів:

У США норматив платоспроможності становить 6 %, в Україні -8, у деяких країнах- 4%.

Спробуємо встановити взаємозв’язок банківської системи і грошей. Більшість економістів визначають суть грошей через притаманні їм функції - лічильної одиниці, засобу обігу, засобу заощадження.

Згідно з традиційним поглядом гроші - це специфічний товар, що виконує у суспільстві роль загального еквівалента вартості.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Предмет і завдання курсу Грошово-кредитні системи зарубіжних країн

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок