Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Еволюція поглядів на суб’єктивну модальність

Еволюція поглядів на суб’єктивну модальність

Назва:
Еволюція поглядів на суб’єктивну модальність
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,15 KB
Завантажень:
157
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Еволюція поглядів на суб’єктивну модальність


Питання, пов’язані з категорією модальності, належать до переліку тих суперечливих проблем мовознавства, які на кожному етапі розвитку лінгвістичної думки не лише не втрачають своєї актуальності, а навпаки – набувають нових аспектів. Та складність вивчення модальності, на яку вказують усі її дослідники, значною мірою визначається вже тим фактом, що в цій категорії пов’язані такі ключові поняття комунікативного процесу, як об’єктивна дійсність, висловлення та його автор. На нашу думку, антиномія “мова – мовлення” привела в кінцевому результаті до значних розбіжностей у трактуванні й розумінні категорії модальності загалом і суб’єктивної модальності зокрема. Іншим приводом до різночитань досліджуваної категорії є приналежність самого терміна до найбільш контраверсійних у мовознавстві. Частково це спричиняється інтерференцією його значень з відповідниками із логіки, психології, філософії [Ткачук 2003: 22]. Дихотомічна природа категорії модальності теж не сприяла її вичерпному тлумаченню, оскільки лінгвісти або описували як домінанту об’єктивну модальність (далі ОМ) і залишали поза увагою модальність суб’єктивну (далі СМ), або зосереджували свою увагу на засобах вираження СМ, нівелюючи ОМ. Крім того, складність обговорюваної проблеми полягає в розмаїтості та гетерогенності модальних значень і їх суміжності з іншими мовними явищами. Саме дифузність функціонально-семантичних полів тих синтаксичних категорій, які безпосередньо межують з категорією модальності, приводить до виникнення спірних питань щодо співвідношення СМ з категоріями експресивності, суб’єктивності, оцінності тощо.
На різних етапах розвитку лінгвістики поняття модальності то звужувалося до поняття способу, то розширювалося, зливаючись фактично з категоріями оцінки та експресивності. Значний внесок у вивчення категорії модальності зробили такі вчені, як В.Г.Адмоні, Ш.Баллі, О.І.Бєляєва, В.В.Виноградов, О.В.Гулига, Г.О.Золотова, Г.П.Нємець, В.З.Панфілов, Н.Ю.Шведова та інші, однак наявність великої кількості робіт ще не означає, що про категорію модальності в лінгвістиці вже висловлено все. Очевидно, цього не може бути, бо “процес пізнання безмежний, а досліджуваний предмет може виявляти нові, ще зовсім не вивчені якості та їх нюанси” [Хричиков 1992: 11]. Так само не можна не погодитися з думкою В.З.Панфілова, який слушно зауважує: “Напевно, немає іншої категорії, про мовну природу й склад часткових значень якої висловлювалася така кількість різноманітних і суперечливих думок, як про категорію модальності” [Панфілов 1977: 37].
Метою дослідження є простеження еволюції поглядів на СМ як складник лінгвістичної категорії модальності та актуалізація основних принципів її розуміння на сучасному етапі розвитку мовознавства.
Поняття модальності в логіку ввів Аристотель [докладно див. Фейс 1974: 17-24] для розмежування суджень за онтологічною (спосіб протікання якогось явища чи існування якогось об’єкта) та гносеологічною (спосіб розуміння судження про об’єкт, явище чи подію) ознаками. У сучасній модальній логіці модальності поділяють, з одного боку, на алетичні (відносяться до висловлень чи предикатів) і деонтичні (відносяться до слів, які виражають вчинки), а з іншого – на абсолютні і відносні. У семантичній площині до модальності часто зараховують поняття “істинно” та “хибно”, а також “таке, що можна довести”, “таке, що не можна довести” та “таке, що можна спростувати” [ФЭС 1983: 381]. У сучасній модальній логіці до кола модальних належать епістемічні, деон-ти-чні, аксіологічні та алетич-ні значення. Логічна алетична модальність від-повідає тому семантичному компоненту мовної модальності, який характе-ризує висловлення з погляду вираження в ньому відношення повідомлення до дійсності як реального чи ірреального (можливого, необхідного, бажаного). Мо-дальні оператори з епістемічним, аксіологічним та деонтичним значеннями найчастіше фор-мують суб’єктивну модальну рамку висловлення і є засобом вираження став-лення мовця до змісту повідомлення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Еволюція поглядів на суб’єктивну модальність

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок