Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Біографізм як методологічна проблема

Біографізм як методологічна проблема

Назва:
Біографізм як методологічна проблема
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,92 KB
Завантажень:
241
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Біографізм як методологічна проблема


“Творчість і особа творця. Біографія і тексти… Досить давні, але ще й досі не з’ясовані теми” [16, с. ]. Перешкодою до розв’язання цих перелічених Г. Сивоконем методологічних проблем є не так відсутність належної наукової уваги до них, скільки безліч різнотлумачень самої природи творчості і феномена творця.
Згадаймо хоча б метод Ш. Сент-Бева, сенс якого полягає в тому, що без вивчення біографії автора, без знання умов його особистого життя не можна аналізувати твору. Звідси й методологічний принцип біографічного методу – “шукати в митцеві людину” [15, с. 48]. Саме проти цієї ідеї Сент-Бева рішуче виступив Марсель Пруст. “Цей метод йде врозріз з тим, чого нас вчить глибше пізнання самих себе, писав французький культуролог. Книга породження іншого “я”, аніж те, що виявляється у наших повсякденних звичках” [12, с. ]. Знайомство з автором та способом його життя, на переконання Пруста, аж ніяк не допомагає, а заважає дослідникові мистецького твору, бо ж “я” творця заслонене для знайомих іншим “я”, яке може багато в чому поступатися зовнішньому “я” інших людей [12, с. ].
Літературознавство ХХ ст. розробило низку істотних теоретичних концепцій біографізму – питання про поєднання художньої творчості з її суб’єктом вже давно перебуває в полі зору дослідників, і часом здається, так само давно розв’язане. Однак, погодьмося з Г. Сивоконем, “не слід поспішати з висновками на цей предмет” [16, с. ]. І сьогодні надалі таємничою є сама природа фундаментальної категорії теорії “людина-і-її-твір” (М. Фуко).
У 20-ті роки ХХ ст. принципи біографічного методу Ш. Сент-Бева та культурно-історична методологія І. Тена стали предметом наукової полеміки між двома російськими вченими – О. Євлаховим та О. Скафтимовим. За О. Євлаховим, “ні біографія художника, ні історія його батьківщини не мають ні найменшого стосунку до його творчості” [5, с. ]. Коментуючи цю думку вченого, О. Скафтимов погоджується з тим, що митець і людина в одній особі не одне й те ж, а тому не можна судити про твір тільки по тому, якою людиною є його автор, як і про людину тільки за її твором, однак це аж ніяк не усуває потреби аналізу переживань “у душі митця не лише суто мистецьких, але й реально-людських” [17, с. ]. Як методологічний інструментарій для аналізу взаємодії творчості й творця О. Скафтимов пропонує синтез теоретичного та історичного вивчення літератури як естетичного феномену. “При теоретичному міркуванні про митця, в авторі і має вивчатися лише митець… Але при генетичній постановці питання однієї цієї сторони сутності людини-митця мало” [17, с. ]. Не можна, як на думку вченого, “іпостазувати” в живій людині один бік її цілісної сутності, її можна лише теоретично виділити задля деяких важливих і потрібних у даному випадку особистісних властивостей. Таке теоретичне виокремлення і відбувається, коли ми, приміром, кваліфікуємо, класифікуємо і поціновуємо світ мистецьких переживань. При розгляді ж біографії – “живого життя духу” – ми можемо “спрямувати рефлектор” куди завгодно і висвітлити те, що для нас у даному випадку є цікавим і важливим. “Недозволеним дуалізмом” називає Скафтимов тезу Євлахова про відсутність екзистенціально-генетичного зв’язку між автором як людиною і автором як митцем. “Митець і людина в одній особі, – підсумовує Скафтимов, – це – світ роздвоюваний. але не роздвоєний” [17, с. ].
Проблема біографізму – проблема не лише теоретична, а й психологічна й етична. Факт роздвоювання власного “я” на “я” мистецьке і “я” людське відчувають і самі митці й по-різному на це реагують. Суверенність свого людського (приватного) життя мужньо захищав У. Фолкнер. Свого часу він категорично заборонив відомому літературному критикові писати статтю не про його романи, а про нього як приватну фігуру, як індивіда. Свою відмову У. Фолкнер пояснив так: ”Я вважаю, що тільки твори письменника є суспільним надбанням, лише вони можуть підлягати обговоренню, дослідженню і рецензуванню…” Що ж до особи письменника, то, на переконання У.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Біографізм як методологічна проблема

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок