Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Мова – це характер і духовна могутність народу

Мова – це характер і духовна могутність народу

Назва:
Мова – це характер і духовна могутність народу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,53 KB
Завантажень:
202
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Мова – це характер і духовна могутність народу


У давнину увагу багатьох народів привертало запитання: чия мова найдавніша? Адже найдавніша мова належить і найдавнішому народові. А який народ не хотів би собі такої честі Ї вважатися найдавнішим? Отож і намагався довести первородство свого роду – племені той чи інший правитель.
Здійснюючи далекі подорожі, знайомлячись з новими краями і тамтешніми мовами, люди помітили дивну схожість між словами різних, навіть територіально дуже віддалених мов. Звідки б вона взялася? Не інакше як ці мови – далекі нащадки якоїсь матері – прамови. Вона не належала жодному з відомих народів і не зафіксована в жодній пам'ятці . Нова ідея захопила вчених: дослідити відповідності між окремими мовами і на їхній основі реконструювати прамову.Факт її існування в сиву давнину був поза сумнівом.
Та й ця реконструйована мова була не найпершою мовою людства, а нащадком ще давнішої. Закономірно постає питання: коли ж уперше зазвучала на землі людська мова, як з'явилася і якою була? Питання не менш давнє, як і проблема первородства. Одні вважали, що мова закладена в людині від народження, як, скажімо, здатність їсти, бачити, чути тощо. На думку інших, дісталася вона людям від якоїсь геніальної істоти, що її створила. Неабияка роль приписувалася і славнозвісному Адамові, що його нібито першого Бог навчив говорити, а від нього вже цю здатність перейняли й інші люди. Були й такі, що додержувалися думки, нібито речі з'являються на світ з їхніми назвами.
На світанку цивілізації люди ще не замислювалися по – справжньому над походженням мови. Та поступово з'являлися проблиски наукової думки, а з ними – нові пошуки і твердження, слушні й помилкові.
Мова розвивалася разом зі свідомістю, одна не могла бути без іншої. Люди стали людьми від тоді, як почали діяти не інстинктивно, на відміну від їхніх далеких предків, а свідомо – розуміючи й думаючи. А з розвитком мислення розвивалася й мова, що виражала думки. Мова – це і є озвучена думка.
Як правило, щоб озвучити , тобто висловити думку, треба, щоб хтось її слухав і розумів. Це можливо тільки в людському колективі, який живе незрівнянно складнішим життям, ніж тваринне стадо.
Свідомість не могла виникнути сама по собі, незалежно ні від чого. Дикі мешканці лісу, навіть об'єднані в стада, добре обходяться і без свідомості, досить з них інстинктів. Одначе вже перші людські громади жили не так, як стадні істоти, їх об'єднувала спільна праця – вони спільно полювали, спільно будували житло, спільно переборювали всілякі труднощі. І, ясна річ, користувалися при цьому першими кам'яними чи дерев'яними знаряддями, які самі ж і виготовляли. Для об'єднаних дій потрібне було взаєморозуміння – значно ширше і конкретніше, ніж це буває у тварин. У таких умовах вже не можна було обійтися інстинктами – мавполюди піднялися на вищий щабель розвитку, ознаменований зародженням свідомості й мови.
Отже, свідомість стала розвиватися разом з розвитком суспільної праці.Власне, праця й створила людину, вона змінила її зовнішній вигляд, її мозок. У праці народилася й мова – найважливіший засіб людського спілкування.
Якою саме була мова первісних людей, важко сказати. Про це можна лише здогадуватися. Мабуть, вона обходилась якось і без відмінків, і без дієслівних видів чи способів, може навіть, тоді не відрізнялися іменники від дієслів чи прикметників. До неї, захованої в глибокій давнині, немає слідів.Кістяк іхтіозавра чи мамонта можна викопати з глибин землі, а мова первісних людей відзвучала і зникла навіки безслідно. Одне лише ясно, що мова ця була надзвичайно примітивна, не схожа на жодну із сучасних розвинених мов. Дещо з цього приводу можна дізнатися, ознайомившись із мовами де-яких племен, що подекуди ще збереглися в глухих куточках Землі.Відомо, наприклад, що жителі острова Тасманії неспроможні своєю мовою виразити навіть таких загальних понять, як твердий, м'який, холодний, теплий, довгий,
короткий тощо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Мова – це характер і духовна могутність народу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок