Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат на тему: Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови”

Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови” / сторінка 3

Назва:
Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,58 KB
Завантажень:
278
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Оскільки слово перейшло у розряд пасивної лексики, то “біологічні” значення, застарівши, занепали, збереглося лише спільне значення “намисто”. І до нього “приросло” ще одне близьке значення – “мотузки”.
Схематично аналізований матеріал можна подати так:
Словар | СУМ
Однозначний множинний іменник | Однозначний множинний іменник
Різниця у відтінку значення
Словар | СУМ
Багатозначний множинний іменник | Багатозначний множинний іменник
Різниця в одному значенні
Іменник „пологи” витлумачено в словниках так: “1. роди. 2. мн. пологи. Низинна рівнина на лівих берегах ріки” [Словар 1909 ІІІ: 286] і пологи1 – “фізіологічний процес виходу плода з тіла матері, роди”; пологи2 – “степова рівнина, низовина, що поступово спускається до берега річки” [СУМ 1980 VІІ: 90].
Порівнюючи ці іменники, зауважуємо кілька семантико-граматичних явищ: по-перше, зміну полісемії (у “Словарі” ) на омонімію (у СУМі), по-друге, процес “народження” власне множинного іменника пологи – “роди”, бо у Словнику Грінченка із цим значенням слово вживається в однині – “Ой Маруся в полозі лежала, чорним шовком головку зв’язала”. На основі багатозначного одиничного іменника утворилися 2 множинних іменники – омоніми. Отже, відбувся процес абсо-лютного розмежування значень полісемічного слова – утворилися лексичні омоніми.
Деякі множинні іменники у “Словарі” Грінченка подано як багатозначні, а в СУМі – як однозначні.
Наприклад, драглі – “1. студениста речовина. 2. їжа. Холодець. 3. рослина” [Словар 1909 І: 439] і драглі – “їжа із згуслого при охолодженні м’ясного чи рибного відвару з дрібними кусочками м’яса або риби” [СУМ 1980 ІІ: 404].
СУМ подає лише те значення, яке є похідним, воно утворилося шляхом метафоризації – перейменування за подібністю рідини взагалі на назву конкретної їжі. Третє значення зі “Словаря” Б.Грінченка, до речі, не має відповідника у СУМі.
Іменник сакви – “1. сумка. 2. різновид писанки. 3. назва 2 взяток при грі у хвальму” [Словар 1909 ІV: 97] і сакви – “дві з’єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече або через спину коня, осла” [СУМ 1980 ІХ: 16].
Друге і третє значення втратились, мабуть тому, що вони, застарівши, вийшли з ужитку в сучасній українській мові.
Іменник вечорниці – “1. вечірнє зібрання молоді. 2. рослина. Зм.: вечернички, вечерниченьки” [Словар 1909 І: 143] і вечорниці – “в українському селі восени та взимку вечірні зібрання молоді”. [СУМ 1980 І: 345]
За “Словарем” слово подано як двозначне і є дві зменшено-пестливі форми, хоча семантичного зв’язку між словами фактично немає. Значення слів більше вказують на омонімію ніж на полісемію, у СУМі – це слово є однозначним, бо значення “рослина” вийшло з ужитку.
Іменник вибірки – “1. залишки, брак. 2. перебірливість, вередливість” [Словар 1909 І: 146] і вибірки – “те, що залишилося після вибирання” [СУМ 1980 І: 345].
Двозначному іменникові у “Словарі” відповідає однозначний у СУМі, збереглось первинне пряме значення слова, а занепало похідне, переносне значення.
Іменник вила – “1.інструмент, 2. розвилля, розсохи– окремо чи як частина різних знаряддів, наприклад, сак має вила, на яких висить сітка, 3. кут, утворений пересіканням двох рік, доріг” [Словар 1909 І: 166] і вила – “с/г знаряддя з кількома довгими зубами”[ СУМ 1980 І: 419].
Тризначному іменникові у “Словарі” Б.Грінченка відповідає однозначний у Словнику української мови, похідні значення слова не вживаються у сучасній мові, – змінилася семантична структура слова.
Іменник розигри – “1. розиграш, 2. перший день петрівки, 3. веселе місце [Словар 1909 ІV: 46] і розигри – “перший день петрівки, коли в лісах і лугах розгулює нечиста сила”[ СУМ 1980 VIII: 681].
У сучасній українській мові збереглося лише те значення, яке у “Словарі” Б. Грінченка є похідним.
До аналізованої групи слів також належать такі, як граблі, зливки, кудрі, мари, поминки, цимбали.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему: Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови”

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок