Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Скачати реферат: Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови”

Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови” / сторінка 4

Назва:
Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,58 KB
Завантажень:
278
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 

Узагальнено проаналізовані іменники можна зобразити так:
Словар | СУМ
Двозначний (рідше тризначний) множинний іменник | Однозначний множинний іменник (з одним вторинним значенням, яке є у “Словарі” Б. Грінченка
Семантична структура множинного іменника в сучасній мові стала складнішою. Проілюструвати це можна такими прикладами множинних іменників в обидвох словниках.
Іменник окови – „кайдани” [Словар 1909 ІІІ: 48] і окови – „1. прикраса на дверях. 2. кайдани” [СУМ 1980 V: 672].
Однозначному іменникові у Словнику Грінченка відповідає двозначний у СУМі, і лише другим подано значення, що є спільним із “Словарем” Б. Грінченка.
Іменник патли – „довге скуйовджене волосся” [Словар 1909 ІІІ: 102] і патли – „1. скуйовджене волосся. 2. кудлата шерсть тварин” [СУМ 1980 VІ: 94].
Друге значення утворилося пізніше, мабуть, унаслідок метафоризації, тому його немає у Словнику Грінченка.
Іменник коралі – „корал, намисто з коралів” [Словар 1909 ІІ: 282] і коралі – „1. намисто. 2. нарости червоного кольору в індика” [СУМ 1980 ІV: 285].
Друге значення, яке подано у СУМі, утворилося на основі метафоризації – перенесенні за подібністю кольору і форми.
Іменник ворота – „проїзд або прохід в огорожі між будівлями тощо” [Словар 1909 І: 256] і ворота – „1. проїзд або прохід в огорожі, між будівлями, а також ворітниці, що його закривають; брама. 2. точно визначена частина поля спортивної команди, яку вона захищає, граючи у футбол. 3. анат. Місце входу органа або виходу з органа нервових волокон, кровоносних і лімфатичних судин. 4. мед. Місце проникнення інфекції в організм” [СУМ 1980 І: 741].
Словник Грінченка подає іменник ворота як однозначний, а у СУМі, на основі метафоризації, подано це слово у складі термінів, що свідчить про розвиток термінної лексики у контексті наукового прогресу, зокрема таких галузь, як спорт, медицина.
Іменник зводи – „очна ставка” [Словар 1909 ІІ: 164] і зводи – „1. плітка. 2. очна ставка” [СУМ 1980 ІІІ: 490].
Дещо дивною є така послідовність подачі значень в аналізованих лексикографічних працях, бо значення „плітка” є більш давнім (Етимологічний словник подає першим значення „плітки, а потім – „очна ставка”, є, до речі, також форма в однині – „зводня” – „плітка” [ЕСУМ ІІІ: 364]), а похідним значенням є друге, подане у СУМі, але чомусь лише це значення фіксує Словник Б. Грінченка, опустивши більш давнє значення слова. Словник української мови фіксує обидва значення у такій же послідовності, як і Етимологічний словник.
До аналізованих іменників цього типу належать і такі, як змилки, чари.
Схематично подачу іменників в обох словниках можна узагальнено зобразити так:
Словар | СУМ
Однозначний множинний іменник | Двозначний (рідше трьохзначний) множинний іменник, одне із значень таке, як у Словнику Б.Грінченка, інше – утворене шляхом перенесення до вже існуючого значення.
Порівняння словникових статей аналізованих лексикографічних праць дає підстави твердити, що у Словнику української мови простежується тенденція до зменшення множинних іменників із емоційним відтінком у значенні, яку можна проілюструвати на основі кількох прикладів:
Словар | СУМ
Ворітка, ворітця, ворітечка, ворітонька, воріточка |
Ворота
Бриженята, бриженятка |
Брижі
Саківки |
Сакви
Уроченьки, урочища |
Уроки
Цимбалики |
Цимбалики, цимбалоньки
Шитінки |
Шитки
Словник Б.Грінченка у всіх прикладах фіксує зменшено-пестливі форми, і лише в одному із шести прикладів СУМ подає цю форму.
У Словнику Б. Грінченка є такі словоформи, які подано власне множинними, такими ж вони є й у СУМі. Наприклад, накожні [Словар 1909 II: 495] і [СУМ 1980 V: 107]; кузьмірки [Словар 1909 II: 320] і [СУМ 1980 IV: 386]; мандри [Словар 1909 II: 404] і [СУМ 1980 IV: 617]; ляси [Словар 1909 II: 293] і [СУМ 1980 IV: 581]. Подані словоформи втратили зв’язок з одиничними іменниками, очевидно, давно, тому обидві лексикографічні праці подають їх як власне множинні.
Так, динамікою мовних процесів, впливом часу, можна пояснити „відмирання” значень в іменниках, які належать до пасивної лексики, наприклад, скраклі – шестизначний у Словнику Б.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему: Семантична структура іменників pluralia tantum у “Словарі української мови” Б. Грінченка та в “Словнику української мови”

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок