Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Лексична інтерпретація концепту земля у поезії Євгена Гуцала

Лексична інтерпретація концепту земля у поезії Євгена Гуцала

Назва:
Лексична інтерпретація концепту земля у поезії Євгена Гуцала
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,30 KB
Завантажень:
424
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Лексична інтерпретація концепту земля у поезії Євгена Гуцала


Вивченню концептів присвячено праці Н. Арутюнової, С. Аскольдова-Алексєєва, К. Голобородько, В. Жайворонка, О. Шмельова та інших мовознавців.
Під концептом розуміємо фрагмент знання, ментальний образ, що виникає як превербальне утворення, яке частково вербалізується і знаходить вираження в мові. У концепті міститься інтралінгвальна та екстралінгвальна інформація, тобто „знання про мову” й „знання в мові” [Таран 2002: 12].
Термін „концепт” походить із латинського conceptus і означає “думка”, „поняття”. Лінгвістичне опрацювання поняття „концепт” активізувалося у зв’язку із тезаурусним вивченням лексики і визначенням принципів укладання ідеографічних словників. Концепту може відповідати інформація про предметно-логічні зв’язки даної реалії з іншими, про асоціативні культурологічні зв’язки, які відновлюють мовні об’єднання між даною реалією та іншими; про істотні та неістотні ідентифікуючі ознаки [Голобородько 2002: 28-29].
Українські мовознавці І. Богданова, К. Голобородько, І. Дишлюк, Н. Лисенко, Н. Лобур, Т. Скорбач, О. Таран, О. Тищенко, С. Форманова значну увагу приділили вивченню концепту „земля”. Зокрема, Н. Лобур зазначає: „Системи символів етнокультурних спільнот мають у своєму арсеналі концептуальні центри, які творять ментальний портрет народу. Одним із таких центрів, що здавна впливав на формування ментальності українців, є концепт землі” [Лобур 1996: 22].
Досліджуючи мову творів М. Коцюбинського, С. Форманова зауважує, що індивідуально-авторська мовна картина світу письменника не мислиться без ключового слова „земля”. „Земля” у М. Коцюбинського – це життя, хліб, спокій, доля. Це щось живе, життєдайне, без чого не можна уявити долю селянина-хлібороба [Форманова 1999: 10-11].
Якщо проаналізувати творчість Т. Осьмачки, то слід підкреслити, що Богородичний мотив в образі землі характерний для ранніх його творів; в образах, створених пізніше, провідним є архетип матері-землі [Лисенко 2003: 9].
Ідилічний характер простору в поезіях Л. Боровиковського, А. Метлинського, М. Костомарова, М. Петренка зумовлює те, що в їхній мовній картині світу активно функціонують лексико-семантичні групи слів, що виражають великий простір (напр. степ, поле, море, світ, земля) [Богданова 2002: 8].
Специфіка лексеми земля в поезії Є. Гуцала побудована на народній символіці про цей образ. Концепт земля є невід’ємним чинником формування ментальності українців. Прив’язаність до землі як національна характеристика знаходить своє відображення в образній паралелі земля – ґрунт, наприклад: Коли землю орють. І тоді, коли в землю саджають / і кладуть твої бульби у борони під лемеші [Тут і далі вказується лише сторінка з видання: Гуцало V: 49].
Репрезентуючи образ землі, Є. Гуцало передусім актуалізує семему „країна”. На основі семантичних зв’язків сприйняття землі членується на Вітчизну – рідну сторону і чужину, наприклад: Вітчизно, в гордій пекторалі, / Вітчизно, в рідній стороні, / чим залечу від тебе далі – / тим ближча ти стаєш мені... [39].
Нерідко в поезії Є. Гуцала Земля – це планета в безмежному космосі, напр.: Земля із відстані великої – зоря, хоча вона й лишається Землею, / і кожен з нас також стає зорею / що в галактичних не минається морях [86].
Осмислюючи вплив географічного елементу (безмежні простори землі) на розвиток світогляду українців, Є. Гуцало надає лексемі земля семи простір у контексті: Любове, де ми будем жити?.. / Мабуть, в отому курені, / де стіни зведено з блакиті, / а долом – простори земні [76].
Крім того, в лексемі „земля” актуалізується сема „місце життя і діяльності людей” [СУМ ІІІ: 557], наприклад: Ми живемо отут, на землі, край Чумацького Шляху, / на узбіччі, де пахне полин і блакитний чебрець [19].
У Гуцаловій поезії фіксуємо чимало сполучень зі словом земля: степова земля, тверда, холодна, весняна, зимова, вічна, отча, українська, рідна, жива, молода, стара, чудотворна і т.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Лексична інтерпретація концепту земля у поезії Євгена Гуцала

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок