Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Проблема фразеологічних одиниць у наукових терміносистемах української мови

Проблема фразеологічних одиниць у наукових терміносистемах української мови

Назва:
Проблема фразеологічних одиниць у наукових терміносистемах української мови
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,23 KB
Завантажень:
64
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Проблема фразеологічних одиниць у наукових терміносистемах української мови


Проблематика фразеології є в центрі уваги сучасної лінгвістичної думки. Це пояснюється тим, що з її вивченням пов’язано багато питань, які стосуються значущих одиниць мови, лексико-семантичної сполучуваності слів. Крім того, до складу фразеології включають досить різноманітні одиниці, які мають ряд ознак, притаманних лише цим мовним знакам. Особливої уваги заслуговує сфера термінологічної лексики, оскільки наявність фразеологічних одиниць в терміносистемі української мови піддаються сумніву з тої причини, що термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну. Конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції – лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі. Крім того, наукові джерела подають ряд характерних семантичних ознак термінів, до яких належать:
системність терміна;
наявність дефініції;
моносемічність (в межах одної предметної галузі);
стилістична нейтральність;
відсутність експресії, образності, суб’єктивно-оцінних характеристик.
Щодо останніх ознак, слід зауважити, що саме вони посідають вагоме місце в структурі фразеологізму, формуючи конотативний компонент значення, який, на думку більшості дослідників, є основним, що породжує безліч дискусій з цього приводу.
Зокрема, В. Телія, І. Стернін, В. Булдаков, Ю. Апресян та ін., передумовою виникнення фразеологічного значення вважають наявність конотативного компонента, який створюється на основі образу-результату семантичного перетворення базового вільного словосполучення і від моменту утворення фразеологічної одиниці стає “релевантною ознакою її семантики” [Телия 1986 : 32]. Зміст додаткової інформації, котрий міститься в основних елементах конотативного аспекту значення фразеологічної одиниці, повинен бути розширеним за рахунок включення в нього елементів соціально-жанрового забарвлення, а в окремих випадках культурно-національного або етнічного.
Традиційно конотацію розглядають як сукупність емоційного, оцінного, експресивного та стилістичного компонентів. І. Стернін [Стернин 1979 : 32 ] виділяє в конотативному аспекті значення попередньо зазначені складники, вважаючи, що вони присутні в семантиці переважної більшості слів, а також справедливо говорить про труднощі їх розмежування. При цьому труднощі виникають не лише при розмежуванні, наприклад, емоційного та оцінного компонентів, але й конотативної та денотативної частини значення. І. Стернін вказує на те, що слід розрізняти слова з емоційним компонентом значення, а також слова з оцінним значенням та оцінним компонентом значення. Особливо це стосується фразеологічних одиниць. В. Булдаков під конотативним аспектом семантики розуміє “систему складових частин, що взаємодоповнюються і взаємозумовлюються” [Булдаков 1987 :. 23]. Згідно з точкою зору В. Шаховського, у конотативному компоненті значення можна виділити емотивність, а експресію та оцінку розглядати як компоненти денотата (при цьому не заперечує зв’язок з оцінкою та експресією).
Таким чином, одностайною є думка лінгвістів щодо необхідності розмежувати вказані компоненти, не пропонуючи при цьому методів такого розмежування.
Услід за В. Телією та І. Стерніним дотримуємося точки зору, згідно з якою під конотацією фразеологічних одиниць будемо розуміти ті додаткові макрокомпоненти семантичної структури фразеологізмів, що вбирають в себе всю інформацію, котра репрезентує стилістичну, емоційно-оцінну та експресивну функції, що разом утворюють зміст, який традиційно співвідноситься з поняттям експресивності чи експресивної функції мови.
У досліджуваних лексикографічних джерелах спостерігаємо тенденцію до вживання метафоризованих термінів-словосполучень з компонентом “вода”, що за більшістю своїх ознак наближені до фразеологізмів. Зокрема, це стосується термінів машинобудування, радіотехніки, теплоенергетики, електротехніки, екології тощо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Проблема фразеологічних одиниць у наукових терміносистемах української мови

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок