Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Етимологічний аспект української мови у системі ноосферної освіти

Етимологічний аспект української мови у системі ноосферної освіти

Назва:
Етимологічний аспект української мови у системі ноосферної освіти
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,29 KB
Завантажень:
101
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Етимологічний аспект української мови у системі ноосферної освіти


У систему ноосферної освіти обов’язково повинні входити елементи, що сприятимуть розвитку духовності, прагненню підпорядкувати свої дії здоровому глузду, волі, розуму.
Це відносно новий аспект у навчанні і вихованні. Принципи ноосферної освіти стали актуальними на теренах освіти і науки незалежної держави, що до своїх найважливіших завдань відносить виховання національно свідомого громадянина, людину думаючу, розумну. Але елементи цієї освіти знаходимо ще у зразках античної культури. Зокрема грецький філософ Анаксагор, що народився в 500-му році до нашої ери, першим зрозумів, «что деятельное начало является определительной чертой всякой сутности, и потому ввел в материю ум (по-гречески — «нус»)» [3; 246].
Як зазначає дослідник філософії античного світу П.С. Таранов, за вільний, нетрадиційний спосіб мислення Анаксагора переслідували, деякий час він навіть сидів у тюрмі. Анаксагор серед інших значень виділяв у понятті «нус» думку, розум, здоровий глузд, душу, серце, спосіб мислення, бажання, волю, смисл і значення життя, дух, духовність. Адже тільки через призму цих чинників «над всеобщим вращением и хаосом станет властвовать Ум («нус»)» [3; 250].
Укладачі словника античності, посилаючись на вчення Анаксагора, Платона, Аристотеля визначають «нус» як закон світової дії, загальнолюдську душу (дух), найтоншу величину з усіх матеріальних субстанцій. Зокрема Платон і Аристотель вважали «нус» найвищою і найблагороднішою із трьох складових частин душі людини — мислячою, думаючою частинкою, що властива тільки людині. Платон часто цим терміном позначав субстанцію самого Бога або деміурга [2; 386].
Отже, людина одухотворена, людина розумна, активний і свідомий член суспільства, етносу — кінцева мета сучасної ноосферної освіти.
Знову повернувшись у давні часи, відмітимо, що уперше найбільш повну характеристику пізнавальної діяльності людини дав Аристотель. Підкреслюючи важливість і необхідність для людини сприйняття навколишнього світу за допомогою рецепторів чуттів, він у той же час був переконаний у найбільшій силі і здатності до пізнання саме розуму. Аристотель розглядав розум не тільки як якусь величину (субстанцію, матерію), що спонукається до дії чуттєвим досвідом, але й як такий, що «находится вечно и, по сути, является божественным и бессмертным» [4; 55].
Тільки цей аспект розумової діяльності наділяє людину здатністю інтуїтивно пізнавати загальні істини про природу буття, всесвіту, місце і роль «істоти розумної» у природі і в космосі. Людство може пізнати істину тільки тому, що, за переконанням Аристотеля та інших давніх філософів, воно має у своїй суті божий дар, розум, божественне єство.
У сучасній методиці навчання рідної мови важливу роль відіграє розумне поєднання інтелекту та духовності, усвідомленого і керованого розвитку внутрішніх переконань і потреб особистості, формування нової системи пізнання. Великою мірою формуванню таких умінь сприяють серед інших двох і культурологічні змістові лінії, що введені до чинних програм з рідної мови лабораторією методики навчання української мови Інституту педагогіки АПН України.
З іншого боку, у зв’язку з переходом на інтегровані навчальні плани педагогічних ВНЗ 3-4 рівнів акредитації відповідно з’явилася можливість увести до потрібних для фахового становлення учителя-філолога дисциплін нові предмети, зокрема семасіологію, етнолінгводидактику, етимологію, риторику, сучасні аспекти лінгвістики, лінгвокраїнознавство (називаємо курси, включені до чинного інтегрованого навчального плану факультету ПВ української мови і літератури Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди) та переглянути застарілі підходи до викладання традиційних курсів сучасної української літературної мови, типології слов’янських мов, історії української мови, стилістики та ін. з метою вкраплення до них елементів чи аспектів ноосферної освіти.
На нашу думку, для свідомого розумового і духовного становлення молодого покоління необхідні знання з історії виникнення сучасної семантики слів української мови, відомостей про українську мову як соціальне і політичне явище, даних з етимології — науки про походження та найдавніші форми (етимони) лексем.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Етимологічний аспект української мови у системі ноосферної освіти

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок