Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Інструментальна музика річного циклу праці на білосточчині

Інструментальна музика річного циклу праці на білосточчині

Назва:
Інструментальна музика річного циклу праці на білосточчині
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,80 KB
Завантажень:
149
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему:
Інструментальна музика річного циклу праці на білосточчині


Білосточчина в її теперішніх адміністративних межах – структура досить пізня, зумовлена хиткими історико-економічними обставинами. Окремі її регіони, здавна заселені етнічно розмаїтими групами людності, на різних етапах історії знаходилися в різних політико-економічних конгломератах, що сприяло не тільки численним внутрішнім та зовнішнім міграціям населення і явищ культури, але й значним різного напрямку інтеграційним рухам, взаємовпливам і взаємозапозиченням. Все це відбилося на своєрідності традиційної інструментальної музичної культури як воєводства в цілому (що вже за самою своєю долею опинилося на межі-зіткненні трьох географічних, біокліматичних, культурно-антропологічних та етнолінгвістичних – західної, північної та південної – зон Центрально-Східної Європи), так і окремих його частин. Оскільки поодинокі функціональні групи інструментів та жанри музики виникли в різні історичні часи, то й фіксують вони розмаїття не лише відповідних етапів еволюції культури, але й різних міжкультурних взаємин. Навіть найдавніша функціональна сфера – звукотворення, зумовлена розміреною працею протягом року і відповідними календарними обрядами, є історично неоднорідною, пов’язаною як з архаїчними, так і з більш сучасними звуковими інструментами, магією, поганськими культами, традиціями християнства, новими ритуалами. Ця сфера й становить тему першого циклу досліджень інструменталізму Білосточчини. Подані тут спостереження ми отримали упродовж 1996-1998 рр. під час семи польових експедицій, більшість з яких відбулася завдяки Воєводському відділу культури в Білостоці, Люблінській фундації "Музика кресів", "Касі Мяновського" Польської Академії наук та за допомогою шановних співучасників, серед яких доктор Г.Тавлай, магістри С.Копа, Є.Рижик, Е.Томчук, І.Хващевский, Л.Вішенко і Я.Вішенко, В.Дацевіч, М.Маміньска, Я.Бернад, К.Доленговска, І.Зиськ. Частину матеріалів автор відшукав у бібліотеках, музеях, архівах.
Ці дані не можуть вважатися остаточними, а радше репрезентують першу спробу наукового дослідження та публікації зразків інструментальної музики річного циклу праці на Білосточчині. Ми запрошуємо до співпраці усіх, хто цікавиться цією проблематикою, і найперше співробітників з регіону – працівників культури, учителів, музикантів. Наведені тут наукові терміни та індекси музичних інструментів відповідають загальновизнаній класифікації музичних інструментів Е.Горнбостеля і К.Закса [1]. Місцеві народні назви подаємо мовою оригіналу (курсивом) у відповідній до того чи іншого діалекту графіці (польській, білоруській, українській; або й у кількох – для перехідних говорів) із приблизною, в необхідних випадках, польською транскрипцією [2]. Матеріал подаємо згідно з єдиним функціональним алгоритмом – зумовленим систематичністю щорічних календарних трудових операцій і обрядів, із відзначенням виявлених етнорегіональних чи локальних особливостей.
Про найдавнішу сферу інструменталізму, пов’язану з працею, – звуковияви мисливців у процесі полювання, – маємо на Білосточчині, на жаль, небагато даних.
У с. Плонка Косцєльна (Pіonka Koscielna, північна частина польськомовного західного регіону воєводства – ПНЗ) для мисливських сигналів "Увага!" вживалася колись амбушурна tr№bka maіa (423.121.1). З метою приваблення птахів (самця – завдяки імітації голосу самки чи навпаки) у ґміні Ґрудек (Grуdek, білоруськомовний північно-східний регіон – ПНС) використовували пасвісцёлы з бляхі – закручену бляшану трубочку з двома дірочками (по одній на кожному боці: свистить, коли їх закриваєш – 421.221.2). "На гонках" у с. Ґурни Брод ґм. Дубіче Церкєвне (Gуrny Brod, Dubicze Cerkiewne, україномовний південно-східний регіон – ПДС) коли женуть звіра (вовків, зайців) на мисливську засідку, тріскають на тараскавках (деркач – Ред.) – дерев’яній (дуб, граб, ясен, акація) рамці довжиною 40 см, шириною до 30 см, настромленій краєм на зубчастий стрижень із ручкою (112.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Інструментальна музика річного циклу праці на білосточчині

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок