Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Сучасні українські синтаксичні концепції

Сучасні українські синтаксичні концепції

Назва:
Сучасні українські синтаксичні концепції
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,17 KB
Завантажень:
426
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат
на тему:
Сучасні українські синтаксичні концепції


Сучасна синтаксична наука, увібравши в себе здобутки попередніх епох й акумулювавши різні концепції, постає розмаїтою за своїми напрямами і тенденціями, що й умотивовує прагнення лінгвістів унормувати синтаксичну термінологію з метою її адекватного застосування і розуміння. Синтаксична наука пройшла у своєму розвитку кілька етапів, що пов’язана з відповідними науковими парадигмами. У часи елементно-таксонімічної парадигми в основі тлумачення синтаксичних одиниць перебувало виділення окремих складників певного утворення (пор. погляди Аристотеля, стоїків, Аполона Дискова, Геродіана та ін.). Саме у цей час актуальним поставало питання про таксонімію тих елементів, які корелювали з тими чи іншими елементами судження (суб’єкт = підмет, предикат = присудок). Зміна елементно-таксонімічної парадигми системно-структурною, що постала у кінці 19 століття, актуалізувала цілий ряд питань, з-поміж яких значущими постали розмежування ієрархічних рівні мови, окреслення структурних складників кожного з них і розгляд мови у своїй внутрішній потенції як самодостатнього витвору (Ф.де Сосюр та ін.). Початок 20 ст. приніс із собою філософію екзистенції, яка актуалізувала питання взаємодії людини з природою, суспільством і Богом, що й зумовило посилення антропоцентричного фактора при розгляді синтаксичних явищ.
Кожна наукова парадигма уміщувала у собі відповідний підхід до розгляду синтаксису мови. Елементно-таксонімічний відповідав повністю завданням логіко-граматичного, в межах якого вирізняються кілька етапів (створення раціональних універсальних граматик, перехід до національно-синтаксичних пошуків з визначенням особливостей національно-мовної репрезентації певного явища). Водночас активізація порівняльно-історичного методу зумовила постання формально-граматичного підходу, коли за основу береться форма з усіма її аспектами навантаження (П.Ф.Фортунатов, Д.М.Овсянико-Куликовський, Д.М.Кудрявський та ін.). Саме кінець 19 ст. приніс із собою формування психологічного підходу до розгляду синтаксичних явищ. Його постання пов’язане з ім.’ям німецького лінгвістичного філософа В.фон Гумбольдта, який неодноразово наголошував значущість мови у духовному розвитку народу, оскільки мова описує навколо народу коло, мова – це дух народу. Саме ідеї цього лінгвіста стали відправними для поглядів О.О.Потебні, який цілком виправдано витлумачував речення як аперцепцію почуттів. Номінативно-екзистенційна наукова парадигма ґрунтувалася на трьої концептуальних засадах: 1) теорія номінації; 2) теорії референції; 3) теорії мовленнєвих актів. Номінативно-екзистенційна наукова парадигма актуалізувала вивчення прагматики речення і формування прагматичного синтаксису, який сьогодні мало опрацьовується в україністиці. Поодинокі дисертаційні дослідження присвячені аналізу тих чи інших аспектів спонукальності, банальності, питальності тощо, узагальнювальних досліджень майже немає.
Загалом українська синтаксична наука пройшла кілька етапів, які безпосередньо пов’язані з типами наукових парадигм. У ранніх українських граматиках перевага надавалася синтаксису частин мови, оскільки ієрархія останнях визнавалася домінувальною в граматичному ладі мови. У цьому позначився вплив інших граматик національних мов (німецької, польської, російської, французької та ін.). Так, І.Могильницький у четвертій частині граматики “О С нта и або о Сочиненіи” в окремі розділи виділено “О сочи неню согласованія” (перший розділ), “О сочи неню правленя” (другий розділ), “О розположеніи” (третій розділ). Автор обґрунтовує визначальні тези свого розуміння синтаксису на тому, що той чи інший тип поєднання слів основується “на логическомъ сходств або гармоніи мысли нашихъ съ част?ми мовы и на особливомъ свойств языка залежитъ”. Таким чином поєднання слів різних частин мови ґрунтується на зхв’язку логіки, гармонії думок з відповідними частиномовними класами. Водночас І.Могильницький виявляв послідовну національну орієнтованість, підтвердженням чого постають його міркування про те, що порядок слів у реченні залежить від логіки (прихильність до логіко-граматичного напряму), властивостей мови і народного звичаю (але, за І.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Сучасні українські синтаксичні концепції

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок