Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Нульсуфіксація як показник ідіостилю

Нульсуфіксація як показник ідіостилю

Назва:
Нульсуфіксація як показник ідіостилю
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,21 KB
Завантажень:
472
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Нульсуфіксація як показник ідіостилю


Сучасний етап розвитку лінгвістики позначений зростанням інтересу до того мовного матеріалу, який виявляє авторську індивідуальність у поетичному тексті. Трансформовані у високоорганізовану, художньо значущу смислову даність словотвірні моделі стають показником ідіоматичного, особистісного, властивого тільки конкретному митцю. Вони вирізняють творчість поета серед інших, надаючи їй естетичної оригінальності. Тому дослідження дериваційних одиниць як особливого виразника поетичного змісту на сьогодні є актуальним і перспективним. Різні аспекти зазначеної проблеми знайшли відбиття в працях І.К.Білодіда, Л.А.Булаховського, В.С.Ващенка, В.В.Виноградова, О.Т.Волоха, В.В.Герман, О.Б.Ґрещука, А.П.Коваль, В.П.Ковалів, М.В.Кравченко, І.Т.Принцевського, С.П.Самійленка
та ін. Проте найширші можливості нульсуфіксації як засобу словотвору, що об’єктивує поетичну дійсність, робить її матеріально зримою, вивчено фрагментарно. Пропонована робота є спробою виявити семантико-функціональну вагомість похідних з нульовим суфіксом у процесі реалізації художньої ідеї митців, глибше пізнати особливості їх ідіостилю.
Пошук поетом найдосконаліших форм для вираження своїх думок, настроїв, емоцій спричиняє його заглиблення у витоки народнопоетичної стихії, проникнення у внутрішню, глибинну сутність слова. Із активізацією генної пам’яті, яка живе в кожного справжнього майстра, інтенсифікується продуктивність народнопоетичних нульсуфіксальних структур. Вони стають важливим компонентом образно-поетичної системи багатьох художників слова, зокрема М.Вінграновського, С.Йовенко, Н.Забашти, Д.Павличка, І.Драча, Б.Олійника, Є.Маланюка, В.Стуса, Т.Осьмачки, М.Драй-Хмари, В.Сосюри, І.Світличного, О.Ольжича, П.Тичини, В.Симоненка тощо. У творчості цих митців нульсуфіксальні деривати не просто орнаментують вислів, а становлять його образно-смислову опору, напр.: І простором розгубиться земля... О, згубо обріїв, о, хижий плиг безкраю! (Мал 326); А ти – і не дружина, й ні сестра – кладеш долоню на мою зажуру (Олійн 310). Народнопісенні нульсуфіксальні утворення див, чар, дар, диво асоціативні за самою своєю природою, живлять творчу уяву митців, і тому часто набувають у контексті їх творів нової художньої інтерпретації. Порівняйте: Як поїхав козаченько яром, – перелита доріженька чаром (Гр ІІІ 276), Глянь, як голубиться з обрієм синь. Вже завеснилася чаром кохання (Ткач 132), І квітла, наче папороть, любов, І верховинський місяць сіяв чари (Мал 287), Які ясні дитинства чари! До них тополею хилюсь (Сос ІV 291); Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото (Гр І 357), Дано судьбою дар-віки отут стояти В своїй важкій, смертельній правоті (Мал 225), Він оживає, світить, як пожар, Той згусток сонця, той коштовний дар (Малиш 35). Осмислення народнопоетичного деривата диво розкрило можливості оновлення його фольклорної основи, зокрема, наповнення цієї лексеми символічним змістом у структурі складного новотвору – юкстапозита, напр.: диво-мед (Малиш), візій-див (Світл), див-отамани, див-людина (Осип), диво-крапелина (Ющ), див-гора (Забаш), диво-балерина, мелодії-дива, диво-крильця (Гриз), диво-наречені (Сим), диво-людина (Драч), диво-сила (Юх). У тканині поетичного твору ці неолексеми сприймаються як необхідні, єдино можливі для вираження індивідуального світосприйняття, напр.: Билася райдуга над водою Та своєю барвою молодою. Жовтогарячими диво-медами, Сизо блакиттям в малій росині (Мал 112), Тепер його вуста в кленових вітах Вишіптують мелодії-дива (Гриз 18).
В образній системі поетичних творів нерідко усталені нульсуфіксальні лексеми зазнають свідомої трансформації відповідно до особливостей таланту, світогляду, періоду творчої діяльності письменника. Ці структури не втрачають своїх лексичних особливостей, а лише набувають нових, додаткових і притому дуже специфічних ознак. Одна з них полягає в особливому експресивному навантаженні нульсуфіксальних одиниць з абстрактним значенням, коли вони не тільки відображають реальну дійсність, а й передають емоційно-оцінне ставлення поета до зображуваного.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Нульсуфіксація як показник ідіостилю

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок