Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Антитетична критика Гарольда Блума

Антитетична критика Гарольда Блума

Назва:
Антитетична критика Гарольда Блума
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,30 KB
Завантажень:
245
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Антитетична критика Гарольда Блума


Гарольд Блум – автор багатьох літературознавчих та літературно-критичних досліджень, серед яких найвідомішою є тетралогія, що складається з таких книжок: „Страх впливу” (“The Anxiety of Influence” 1973), “Карта неправильного прочитання” (“A Map of Misreading” 1975), “Каббала та критика” (“Kabbalah and Criticism” 1975), “Поезія та репресія” (“Poetry and Repression” 1976). Усі ці дослідження були виконані під впливом концепцій Ніцше, Дерріди й де Мана. Як і усі вчені, що належали до Єльської школи, Гарольд Блум зазнав глибокого впливу згаданих авторів. “Карта неправильного прочитання” була присвячена Полю де Ману. Але ж у “Карті” Г. Блум опонує Жакові Дерріді, висловлюючи свою неприязнь до деррідеанського трактування концепту “письмо”. Блум вважає, що усна мова домінує над письмом. Блум не погоджувався з деррідеанським трактуванням риторики. Гарольд Блум не відстоював також інших постулатів Єльського деконструктивізму. Блум був оригінальним літературознавцем та не хотів пов’язувати свого імені з будь-якою школою, навіть такою відомою й авторитетною, як Єльська. Але ж Блум не зміг відокремити свого імені від Єльської школи деконструктивізму. Дослідники Єльського деконструктивізму вивчають твори Гарольда Блума у зв’язку з літературознавчими дослідженнями Поля де Мана, Жака Дерріди, Джеффрі Гартмана та інших єльців, тому що праці Блума належать до деконструтивістської традиції. Блум став відомим ученим та літературним критиком завдяки своїй ретельній праці. Він не тільки збудував свою оригінальну історію літератури, написав декілька літературознавчих бестселерів (“Західний канон” є найвідомішим з них), але був і белетристом. Ми вважаємо, що найзначнішим відкриттям Г. Блума може бути антитетична критика. Концепцію цієї критики літературознавець висуває у таких працях: “Страх впливу”, “Карта неправильного прочитання”, “Каббала та критика”, “Поезія та репресія”. Але найбільша увага до антитетичної критики спостерігається у перших двох творах: “Страх впливу” й “Карта”.
На початку книжки “Страх впливу” автор описує шість пропорцій ревізії: клинамен, тессера, кеносіс, даймонізація, аскесис та апофрадес. Про це він пише так:
Клинамен, поетичне перечитання... Я запозичив це слово в Лукреція, у поемі якого воно означало відхилення атомів, яке створює можливість змін у Всесвіті. Поет відхиляється від свого попередника, читає його твори так, що відносно нього відбувається клинамен, який виявляється у виправленні поетом власного вірша так, що до певного пункту вірш йшов правильним шляхом, але опісля йому слід було відхилитися якраз у тому напряму, у якому рухається новий вірш.
Тессера, доповнення та антитезис.
Кеносис, переривний механізм, схожий на захисний механізм, що утворює свідомість, намагаючись уникнути примусового повторення, кеносис, отже, – крок до розриву з попередником. Я узяв це слово у св. Павла.
Даймонізація, або рух до персоналізованого Контр-Підвищеного, як реакції на Підвищене попередника. Я запозичив цей термін із загальної неоплатонівської спадщини.
Аскесис, або дія самоочищення, спрямована на досягнення стану самотності. Я запозичив цей термін у такому ж загальному вигляду, передусім, із практики досократиків, таких як Емпедокл. Пізніший поет відмовляється від частини свого людського дару уявлення для того, щоб віддалитися від інших, у тому числі від попередника, та установлює таке співвідношення між своїм віршем та батьківським, яке змушує цей останній теж підлягати аскесису; обдаровання попередника також підлягає утинанню.
Апофрадес, або повертання мертвих. У цьому випадку я запозичив слово, яке означає зловіщі, нещасливі для Афін дні, коли мертві повертались відвідати оселі, в яких вони колись жили. Пізніший поет наприкінці свого шляху, вже втомлений самотою уявлення, тримає свій вірш відкритим віршу попередника. Зараз вірш є відкритим для попередника, як колись він був відкритим, та новий вірш здається нам не таким, мов його написав попередник, але таким, як би пізніший поет сам написав найхарактерніший твір попередника” [1, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Антитетична критика Гарольда Блума

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок