Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат: Шляхи і способи термінотворення в російській мові донаціонального періоду

Шляхи і способи термінотворення в російській мові донаціонального періоду / сторінка 2

Назва:
Шляхи і способи термінотворення в російській мові донаціонального періоду
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,50 KB
Завантажень:
182
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
156].
Як видно з прикладів, у першому з них мова йде про людину, яка робить борті та наглядає за ними, а в другому уривку мовиться про лісове угіддя.
Крім того, в термінології як складовій частині лексикології існують різновиди лексико- семантичного способу творення. До них належать: звуження значення, метафоричне та метонімічне перенесення. Розглянемо детальніше реалізацію зазначених способів словотворення термінів у російській мові донаціональної епохи.
Звуження значення. Як відомо, звуження значення - це "... процес, при якому слово, що раніше позначало родове поняття чи назву цілого, стає назвою видового поняття або частини цілого" [1, с. 68]. У нашому випадку відзначаються специфічні для російської мови зазначеного періоду особливості термінотворення: первинне вживання лексики як спеціальної, що характеризується поєднанням у слові загальних і спеціальних значень. Так, у діловій писемності ХУІ-ХУІІ століть слово болото вживалося в значенні "угіддя" та зберігало тісні зв'язки зі значенням "мулке топке, багнисте місце"; термін водних угідь озеро, з семантикою "рибне угіддя" тісно пов'язане із загальнолітературним значенням "водоймище". Звуження значення загальнолітературних слів при спеціальному їх вживанні характерне і для російської військової дипломатичної термінології ХІ-ХУІІ століть.
Для етапу термінологізування загальнолітературних слів характерне вживання як спеціальної лексики (у нашому випадку - сільськогосподарських угідь), так і омонімів. Як було зазначено вище, при лексико-семантичному словотворенні процес формування омонімів відбувається шляхом набуття лексемою нового значення при паралельному її функціонуванні з первинною семантикою. Цей факт підтверджує точку зору В.М. Лейчика про стихійне утворення термінології [2]. Зокрема, термін невод має такі значення в актовій писемності староруського періоду: "окладна оброчна одиниця", "риболовецька ділянка", "частка в риболовецькому угідді при лові неводом". Подана номінація, що виникла шляхом метафоричного перенесення найменування виду риболовної сіті на ділянку водоймища, породжує ряд термінів-омонімів у різних сферах діяльності (промисловій і метрологічній галузі), тобто ретермінологізується.
Те ж явище простежується в утворенні термінів остожье, нива, покос. Так, слово остожье в російській писемності ХУІ-ХУІІ століть широко використовується в економічній і сільськогосподарській сфері з термінологічною семантикою "земельна міра: косовиця, що дає стіг сіна" і "спеціально обладнане місце для зберігання стогів сіна". Найменування нива також є складовою двох терміносистем - сільськогосподарської і геометричної (пор. "поле, оброблене для посіву; рілля" і "одиниця орної землі, розміром у десятину й більше"). Лексема покос у вказаний історичний період паралельно функціонувала в сільськогосподарській та юридичній сферах діяльності в термінологічних значеннях "сінокісне угіддя" і "незаконний викіс сіна".
Крім того, у складі однієї терміносистеми також можуть функціонувати терміни-омоніми. Наприклад, термін водних угідь прудь в російській діловій писемності ХУІ-ХУІІ століть позначав такі поняття: "гребля, дамба; млинова дамба", "частокіл", "водяний млин", "місце, що заливається водою при підсачуванні річки", "водоймище, влаштоване за допомогою закачування поточної води або копане; ставок".
Отже, наведені приклади показують, що вживання слова в спеціальному, термінологічному значенні супроводжувалося звуженням семантики. В.Н. Прохорова стверджує, що "явище спеціалізації, значення в давньоруській мові не відрізнялося принципово від того явища, котре характеризуємо як звуження значення в сучасній терміногії" [6, с. 107]. Слово продовжує функціонувати і як загальновживане, і як результат звуження значення - слово спеціальної лексики (невод, путик, пашня та ін.). Нарешті, слово може залишитися загальновживаним і не функціонувати далі в спеціальному значенні, що відбувається при неточності його термінологічного вживання (детермінологізації). Так відбулося з найменуваннями водних угідь вода, земля, устье, пруд, исток та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему: Шляхи і способи термінотворення в російській мові донаціонального періоду

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок