Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Традиційне весілля села симоновичі

Традиційне весілля села симоновичі

Назва:
Традиційне весілля села симоновичі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
65,16 KB
Завантажень:
318
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36 
Пошукова робота
Традиційне весілля села симоновичі


ЗАПОЇНИ. ВІНКИ
Висіллє можна було робити в мнясниці, нависні, госиню, а вліто – оно як вдовці. Як на Вилиґдень – то починали на другий день, на Трійцю – тоже на другий день, і то мало. Ни можна було робити в пиіст, в перші дні Коляд. В Пилиповку, в Спасовку ни робили. Як була ниділя й Причиста в один день, то в пониділок починали висіллє. А так висіллє починали в ниділю.
Висллє – гето висілни пісні – спивали й спивають, як живе висіллє. Але бало їх завсіди спивали, оно коб ни в пиіст. Дивчята, молодиї молодиці спивали. Як статок пасуть, як з роботи йдуть, чясом як і так шо роблєть, все спивали висіллє. Як спивають висілни пісні на висіллі, то тиї, шо спивають, ділєцьця на дьві половини, по голосах ділєцьця. І кажне слово – гето кажну строчку в пісні – зразу проспиває два рази одна половина, посля два рази – друга половина тих, шо спивають. Там, де дівонька, то спивають, як зовуть молодую (Ганночка, Манічка), а де жинишок, – то як зовуть молодого (як колись, то Миколайко, Стипанко, а як заре, то Колічка, Сьцьопочка).
Бало госиню, як ідуть з міста, з Дорогичиня, з роботи, то спивають висілни пісні на госінний лад, гучно спивають, лісом ідучи.
Бало, ше до теї (до Миколайовської) войни, як хотіли кого ожинити чи оддати, то зразу йшли на пирипитки. Батько й мати жиниха чи дівки посилали до дівки чи до жиниха кого-небудь з свеї блиськиї родні спитати. Ше й заре може хто пойти, як ни дружєть, а з нальоту хоче взяти. Колись на пирипитки йшли дьві баби, чясом і одна. Систра старша йде чи тітка, чи двоюридна систра, дьві баби йдуть, коб могли поговорити. Робилось гете тайно. Хай собі й знакоми молодиї, то сьоромно раді хорми колись пирипитки робили. На пирипитки йшли сирид тижня – в середу чи в читвер. А вже як договорєцьця, то робили запоїни. А чясом ни посилали в пирипитки, а так йшли в запоїни.
Запивали звичяйно в суботу. Скажуть – свати їдуть в запоїни, запивати їдуть. Пуд свати їде жиних, батько, мати, ше декилько чоловік с самиї блиськиї родні, ни зусім молодих. Як бало, то чоловік штири-пєть набиільш їдуть в запоїни. А вже в типеришне времнє, то чоловік дваццеть їде. Їдуть ввечири. Жиних приносить свою горілку, а дівка дає закуску. Батько жиниха бире пуд руку булочку хліба. Батько з хлібом і з горілкою. А хліб закручаний в хустоцци. Хліб назад забирали, оно так полижить на столі тоє булинятко.
Всі свати й жиних разом входєть в хату. Зайшовши, жартовали: "Тилушку купляти пришли. А чи продаєте? Може корову продасте? Чи продаєцьця, чи так оддамо, як много грошей дасте. Нішо згубили, заблудили. Дорогу шукаїмо, пришли дороги питати. Чи пустите ночовати? Хочимо тилушку купити. Нам роботнік треба, може в вас є?" Посля питають: "Чи випїмо по порциї?" Як скажуть "випїмо", то питимуть. А як ни хочуть оддати і ни будуть пити, то скажуть: "Нима с чим оддати, ше постелі нима. Вона ше молодая, хай пудросте". Можуть чясом зусім отказати пити. Молодая треба коб вийшла, хоч і ни хоче йти. Але чясом може і ни пити, то биз молодеї пють. Питають батька й матира, чи оддадуть, питають і дівки, чи пиійде. Як росказувала одна молодиця: "Я кажу – ни пушчу, а вона (дочка) каже – я пойду, і оддали".
Як приїдуть свати, то молодуха йде з жинихом разом декого з родні покликати, хто блисько, може батька хришчоного, хришчонку. Скажуть: "Ходіте пуд запоїни, свати приїхали, ходіте й вите". А як ни хоче йти, то никого ни кличуть.
Посля збираюцьця, починають пити. Як бало, то бутилок дьві випють, а три, то вже много, вже як богати, то три пляшки. А чясом і однею пляшкию обийдуцьця. Як починали пити, то христились. А заре, то вже много пють.
Садєцьця за столом. Стил завши треба коб був засланий настилником, чи висіллє, чи й диди. А другий настилник – хліб вкручаний на столі. Котори пришли – жиних, його батьки й родня – за столом, а дівка з батьком і матирию на ослони. Починають пити стоячи. Однею порциїю пють. Мусить починає пити його батько, пускає здоровє до її батька.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36 



Реферат на тему: Традиційне весілля села симоновичі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок