Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Екзистенціальні пошуки української людини в романі І.Багряного “Людина біжить над прірвою

Екзистенціальні пошуки української людини в романі І.Багряного “Людина біжить над прірвою

Назва:
Екзистенціальні пошуки української людини в романі І.Багряного “Людина біжить над прірвою
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,32 KB
Завантажень:
213
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Екзистенціальні пошуки української людини в романі І.Багряного “Людина біжить над прірвою


Осмислення українського літературного процесу ХХ століття передбачає дослідження як еволюції стилів загалом, так й індивідуальної своєрідності окремих його учасників. Не останнє місце в українському письменстві середини ХХ ст. посідає І.Багряний. Останні 15 років творча спадщина митця, а надто після введення його творів до програм середньої школи, привертає увагу широкого кола науковців. Але, попри це, ще далеко не всі аспекти аналізу розроблені достатньо повно, ґрунтовно. Прикладом може слугувати відсутність єдиної думки серед сучасних літературознавців щодо домінанти індивідуального стилю письменника: називаються неоромантизм [1, 13], психологічний реалізм [7] або неоекспресіонізм [3].
Думка про наявність у творчості І.Багряного екзистенціальних мотивів висловлена дослідниками вже доволі давно. Першим на це ще за життя письменника звернув увагу відомий філософ М.Шлемкевич, зазначивши, що метою духовних пошуків митця є “зберегти близину до людини, що її відновив екзистенціялізм, але знайти дорогу до життя. Вийти з темряви безнадійности й розпуки” [14, 43]. Т.Марцинюк, аналізуючи “Тигроловів” та згадавши про роман “Людина біжить над прірвою”, побіжно зазначила, що проза І. Багряного суголосна з поглядами французьких філософів-екзистенціалістів (Сартр, Камю та інші), “для яких основою є суверенність свідомості, безумовна свобода і відповідальність людини” [10, 120]. На це під час аналізу роману “Людина біжить над прірвою” вказував Ю.Мартиненко [9, 10]. М.Балаклицькій у дисертаційній роботі, присвяченій аналізу творчості письменника як виразника ідей “нової релігійності”, згадував, що в романі “Людина біжить над прірвою” “Багряний розгортав типові для філософії екзистенціалізму ідеї” [3, 12]. Питанням реалізації в українській літературі елементів філософії екзистенціалізму, зокрема в творчості письменників періоду МУРу (одним із засновників і активних учасників якого був, як відомо, І.Багряний) присвчені дослідження С.Павличко [11], І.Василишина [5] та Ю.Бондаренка [4]. Але, на жаль, ім’я І.Багряного не згадується названими науковцями в означеному контексті.
Тому метою даної статті є аналіз своєрідності екзистенціальних мотивів у творчості І.Багряного на матеріалі його останнього твору, роману “Людина біжить над прірвою”.
Роман “Людина біжить над прірвою” побудований на екзистенціальній філософській основі. І.Багряний інтуїтивно втілив ідеї цього вчення, які відчувало суспільство того часу. Авторську світоглядну позицію в творі втілює головний герой – Максим Колот. Опозицію щодо цих ідей відстоює його опонент Соломон.
На початку роману обидва ці герої потрапляють у безвихідну ситуацію. Йде війна, німці залишають місто, натомість приходять радянські війська. Максиму і Соломону загрожують смертю і ті, і ті. Тут автор виходить на екзистенціальну проблему “закинутості” людини в світ, який вона не вибирає. Максим і Соломон розуміють, що опинилися “над прірвою”: “Йому немає місця на землі: на схід і на захід, на північ і на південь – усі шляхи закриті й усюди на нього чигає смерть” [2, 20]. Головні герої покладають надію один на одного, чекаючи, що хтось з них дасть дороговказ з цього глухого кута. Соломон, що “глуше горілку чи горілкою глуше власну душу й власну голову” [2, 9], дивлячись на картину в будинку Максима “Йосип і Марія з Іісусом утікають у Єгипет на малому осляті”, шкодує, що у них самих немає цього Єгипту, тобто немає місця на землі, куди б вони були взмозі втекти. Максим після цих слів відчуває, що втрачає останню надію. Головний герой приходить до думки про абсурдність світу, незрозумілість й жорстокість його законів. Ця проблема є однією з провідних у екзистенціалізмі. В цій однаковій ситуації герої приходять до різних висновків. Соломон чіпляється за ідею Бога, що є одвічним прибіжищем душ. Причому, щиро він в неї не вірить, за нього говорить звичайний тваринячий страх і відчай: „Нема за що вхопитися.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Екзистенціальні пошуки української людини в романі І.Багряного “Людина біжить над прірвою

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок