Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Фрагментарність у літературі та візуальному мистецтві ХХ ст.: проблеми рецепції художнього образу

Фрагментарність у літературі та візуальному мистецтві ХХ ст.: проблеми рецепції художнього образу

Назва:
Фрагментарність у літературі та візуальному мистецтві ХХ ст.: проблеми рецепції художнього образу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,26 KB
Завантажень:
16
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Фрагментарність у літературі та візуальному мистецтві ХХ ст.: проблеми рецепції художнього образу


Тяжіння до фрагментаризму пронизує всю людську діяльність ХХ ст. Відповідно одна з посутніх проблем рецепції мистецтва цього періоду пов’язана з апелюванням до фрагменту як основоположного принципу світобачення. Розвиток фрагментарності як категорії свідомості розпочався давно, але свого апогею досяг у минулому столітті. Пригадаймо декілька відомих та впливових концепцій, що виявились дотичними до введення фрагментаризму в науково-теоретичний дискурс ХХ ст.
Філософська концепція фрагментарності була сформульована В. Беньяміном. Її центр становила ідея констеляції. Як коментує В. Костюк: “Констеляція – це передусім зникнення центру, це союз рівноправних частин” [3, c. ]. Прикладами реалізованого констелятивного мислення, на думку дослідника, можуть бути середньовічні трактати та мозаїка. Послідовником і наслідувачем ідей В. Беньяміна став Т. Адорно, якому належить заслуга повернення спадщини філософа до культурного обігу.
Подальший розвиток мистецтва та теоретично-критичні дослідження привели до перегляду та переосмислення поняття художньої цілісності. У 70-х роках Ж. Дельоз запропонував “різоматичну” системність художнього цілого, основними характеристиками якої стали гетерогенність, фрагментарність і відсутність часової та просторової структури.
Шизофренічний дискурс також можна вважати однією зі спроб переосмислення фрагментарності. На думку Дельоза та Гваттарі, щоб творити, достатньо бути божевільним, оскільки в основі мистецтва лежить страждання митця в розірваному суспільстві. Розрив породжує алієнацію, окремішність, одиничність та неповторність.
Ідею розриву й перелому досліджувала Юлія Крістева. Їй належить введення в науковий термінологічний дискурс слова “інтертекстуальність”, яке сьогодні вживають не лише в літературознавстві, але й ширше, як поняття, що презентує світовідчуття сучасної людини, відоме як постмодерністська чуттєвість. І. Ільїн характеризує це ключове поняття постмодернізму як “специфічне бачення світу як хаосу, позбавленого причиново-наслідкових зв’язків і ціннісних орієнтирів, “світу децентрованого”, який постає перед свідомістю у вигляді ієрархічно невпорядкованих фрагментів” [2, c. ].
Паралельно в другій половині ХХ ст. була розроблена нова культурна й наукова парадигма, заснована на філософії діалогічного взаємопроникнення хаосу і космосу, яка знайшла відгук і в мистецьких колах. Згідно з цією концепцією, принципова відмінність презентації хаосу в мистецтві полягає в тому, що в попередні епохи митці переробляли хаос буття, презентуючи окремі фрагменти підпорядкованими певній внутрішній логіці, яка гармонізувала концепцію твору. У текстах минулих століть, на думку російського дослідника М. Липовецького, “всі образи хаосу обов’язково детерміновані авторською концепцією гармонії. Саме ця детермінованість різко послаблюється в модернізмі і абсолютно зникає в постмодернізмі” [5, c. ]. Однак це не означає абсолютної відмови від принципу впорядкованості, а лише його модифікацію: від заперечення хаосу до вираження себе у ньому або через нього.
Пануванню принципу фрагментарності в свідомості людей ХХ ст. завдячує бурхливий розвиток мультикультуралізму – суспільного, політичного, соціального феномену і одночасно впливової мистецької концепції. Практично, мультикультуралізм існував упродовж багатьох віків як суспільне явище, але дорости до його філософської рецепції людство зуміло лише в минулому столітті. Наслідками плюралістичного сприйняття світу (те, на чому акцентує увагу мультикультуралізм) стали численні перегляди усталених норм і канонів, у царині мистецтва також.
Отже, фрагмент, зайнявши провідне місце в суспільній, філософській і мистецькій моделях світообразу, спричинив масштабні зміни в усіх галузях людської діяльності. Мистецтво, найчутливіше до найменших коливань, найтонших обертонів, чи не найпершим зреагувало на зміни, що лише наближались.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Фрагментарність у літературі та візуальному мистецтві ХХ ст.: проблеми рецепції художнього образу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок