Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Художня семантика віршових присвят І.Франка

Художня семантика віршових присвят І.Франка

Назва:
Художня семантика віршових присвят І.Франка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,35 KB
Завантажень:
181
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Художня семантика віршових присвят І.Франка


Кінець ХVIII – початок XIX ст. для українського народу – епоха великого культурного перелому, одним із її наслідків було виникнення нової української літератури. Відрізняючись за змістом, вона успадкувала естетичні досягнення літератури попередніх епох, насамперед її жанровий склад як один з універсальних засобів художнього відтворення світу.
Жанри, що функціонували в давній українській літературі, мали прикладний характер, тобто виникали у зв’язку з життєвою необхідністю і як засіб вираження ідеологічних засад християнства. Загальногуманістичний їх зміст був спрямований на утвердження ідеалів добра, неперехідних суспільних цінностей, віри в Бога і високе призначення людини.
Саме прикладні жанри швидко стали надбанням нової української літератури. До них належить, насамперед, жанр присвяти. Він озвався вже у творчості І.Котляревського (“Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну”), поетів-романтиків, пізніше Т.Шевченка, П.Куліша, Ю.Федьковича, М.Старицького та ін. В основі цього жанру лежить метафора присвяти, що може поєднуватися з метафорами звернення, заклику, возвеличення, захоплення кимось, повчання, викриття.
Поетичне висловлювання пов’язане із вчинком, поняттям, судженням. У ньому наявний механізм, в основі дії якого лежить логічний чи емоційний елемент вираження, тобто сюжет. Він має певну стадію свого зародження. Б.Сарнов, пишучи про розуміння Г.Поспєловим сюжету, зазначає, що письменник “спочатку усвідомлює ситуацію майбутнього твору (тобто співвідношення соціально-історичних характерів). На цьому робота письменника над змістом твору, власне кажучи, закінчується. Розпочинається друга стадія – робота над формою. Для усвідомлення ситуації письменник добирає, вишукує найбільш прийнятний сюжетний варіант” [4; с.95]. Такою першою стадією є, скажімо, метафора присвяти й адресат, до якого звернена мова автора. Вони створюють пасіонарну конструкцію, тобто зародок поетичного висловлювання. Частка всесвітнього духу переходить у душевну енергію індивіда і матеріалізується з допомогою мови у віршових рядках.
Сюжет будь-якого твору виражає його смисл. Як вважає Є.Добін: “У самому способі побудови сюжету, в його принципі зв’язку, в його “формулі” може знайти втілення думка твору” [2; с.319]. Сюжет може бути мандрівним чи його може скомпонувати автор.
Жанр присвяти виражає складну гаму людських стосунків і відзначається різноманіттям своїх модифікацій. Вони виникають внаслідок дифузії жанрів або їх пристосування до життєвих умов іншої епохи у процесі освоєння нових тем та зміни естетичних орієнтирів. Немає чіткої межі між жанрами, тим більше між їх модифікаціями. Об’єднуючим для них є один естетичний принцип, який може вступати в комбінаторні зв’язки з іншими виражальними засобами і творити нову змістову єдність. Відбувається видозміна, перетворення жанру, внаслідок якого він набуває нових ознак. Як пише В.Марко: “Жанр – форма синтетична. У ній акумулюється дія багатьох чинників і завершуються пошуки моделі світу, найбільш адекватні пошукові письменника” [3; с.6]. У віршах-присвятах первісна метафора поєднується з іншими утвореннями, що й викликає появу різновидів, які можуть набувати й самостійного жанрового значення.
Первісна метафора присвяти, сюжет, сам жанр та його модифікації – стійкі літературні одиниці – семи. Вони складають певну знакову систему лірики і виступають засобами вираження змісту віршів.
Провідною темою циклу І.Франка “Знайомим і незнайомим” є боротьба за щастя свого народу. З нею пов’язаний такий різновид жанру як присвята-заклик. Твори ці спрямовані до адресата (конкретної людини, групи чи загалу), у них наявна якась провідна політична ідея, вимога свого часу або поставлене завдання у формі відозви чи гасла. Вони містять у собі первісну метафору присвяти-заклику, яка розвивається в ліричні сюжети розмови з другом і заохочення його йти разом у бій проти неправди (“Корженкові”, 1882); в прохання дівчини до матері відпустити її в поле, щоб прополоти пшеницю, тобто працювати заради кращої долі свого народу (“Анні П.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Художня семантика віршових присвят І.Франка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок