Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Жанрово-стильові особливості інвективи

Жанрово-стильові особливості інвективи

Назва:
Жанрово-стильові особливості інвективи
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,99 KB
Завантажень:
153
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Жанрово-стильові особливості інвективи


Останнім часом при дослідженні поетики твору вчені почали надавати перевагу питанням, пов’язаним з вивченням жанру. Одразу ж зазначимо, що термін „жанр” досить молодий, оскільки ним не послуговувались ні Аристотель, ні Лессінг, ні Гегель, ні І.Франко, ні Леся Українка тощо. С.Крижанівський зазначає, що цей термін „скоріш за все ... ввели у вжиток представники ОПОЯЗу, оскільки в роботах Б.Томашевського, В.Жирмунського, В.Шкловського термін „жанр” вживається вже на початку 20-х років” [14, 147].
Слушною вважаємо думку Л.Чернеця, в якій зазначено, що в „огляді Гегелем провідних жанрів світової літератури яскраво проявився історизм його мислення. Жанри розглядаються перш за все як художня проекція певної стадії розвитку суспільства” [23, 29].
Отже, літературознавча традиція ХХ століття має відносно стійку у межах кожного з літературних родів жанрову систему, але інвективу як жанр не досліджено, що свідчить про актуальність обраної теми.
Метою статті є розрізнення проблеми поетики жанру інвективи та інвективи як типу мовлення.
Мета зумовила розв’язання таких завдань: 1) розрізнити поняття „жанр” і „стиль”;
2) дослідити жанр інвективи на рівні структури; 3) визначити ознаки жанру інвективи;
4) схарактеризувати інвективу як тип мовлення.
На сучасному етапі розвитку мовознавства звертається увага не на стилі мовлення, а на жанри. На думку багатьох дослідників, стиль, на відміну від жанру, „характеризує мобільні, рухливі якості літератури: стиль – то, перш за все, індивідуальність, своєрідність, у той час як жанр пов’язаний з канонічними, стійкими властивостями твору” (переклад наш – С.Ф.) [17, 8]. М.М.Гіршман цю точку зору формулює так: „Жанр визначає об’єктивно існуючу традицію (...), конкретизує досвід попереднього історичного розвитку – „пам’ять мистецтва”. Стиль (...) перетворює закономірну організованість тексту в органічне вираження цілісної індивідуальності людини-творця” (переклад наш – С.Ф.) [10, 108-109]. Але Н.Л.Лейдерман та ін. заперечують таке розуміння стилю, оскільки „диференціація стилю і жанру на „індивідуальне-традиційне” не підтверджується історичною практикою. Головне, що розрізняє стиль і жанр – це їхні функції у створенні художнього цілого” (переклад наш – С.Ф.) [17, 9].
Розрізнення між стилем і жанром полягає ще в ось у чому: щоб зрозуміти жанр, треба увійти в його структуру, побачити конструкцію в цілому, зрозуміти таємницю умовностей, завдяки яким вона моделює образ світу. Для того, щоб налаштуватися на стиль, достатньо почути кілька перших фраз.
Розглянемо визначення термінів „жанр” і „стиль”:
„Жанр – (від фр. Genre – вид, рід) – вид змістовної форми, яка зумовлює цілісність літературного твору, що визначається єдністю теми, композиції та мовленнєвого стилю.
У генетичному плані жанр пов’язаний зі словесно-ритуальною поведінкою колективу, яка відповідає тій чи іншій типовій життєвій ситуації (звернення до Бога, смерть, розваги та ін.) [12, 197].
„Стиль (від лат.stilus, stylus – гостра паличка для письма, манера письма) – парадигматична ознака мовленнєвої системи; ситуативно зумовлений стереотипний спосіб здійснення вербальної комунікації як цілеспрямованої діяльності на підставі суспільного усвідомленого вибору мовних засобів і принципів їхньої інтеграції в мовленні (...). Стиль уживається і в нестрогому не термінологічному варіанті (...) 2) манери мовлення залежно від мовленнєвого жанру та сфери спілкування (ораторський, судовий, побутовий, епістолярний); 3) способу мовлення індивіда й характерних для нього засобів і прийомів (індивідуальний)... [25, 582-583].
С.Я.Єрмоленко в енциклопедії „Українська мова” пропонує таке визначення: „Стиль (франц. Style, від лат.stilus, stylus – спочатку загострена паличка для письма, згодом – манера письма) – різновид, видозміна літературної мови; манера мовного вираження у різних сферах, умовах, формах (усній і писемній) спілкування; мистецтво слова (.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Жанрово-стильові особливості інвективи

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок