Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Українське мовознавство ХІХ ст. крізь призму наукових шкіл

Українське мовознавство ХІХ ст. крізь призму наукових шкіл

Назва:
Українське мовознавство ХІХ ст. крізь призму наукових шкіл
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,80 KB
Завантажень:
334
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Українське мовознавство ХІХ ст. крізь призму наукових шкіл


Характеристика третього етапу в історії українського мовознавства – ХІХ–початку ХХ ст. [Бевзенко 1991 : 13–14] – сьогодні поглиблюється. Отримано важливу інформацію про діяльність М.Максимовича, засновника східнослов’янського та українського мовознавства у контексті сучасної йому європейської славістики [Карпенко 1996 27], описано розвиток принципів порівняльно-історичних досліджень у працях представників Харківської лінгвістичної школи [Глущенко 199840–41], з’ясовано роль О.Огоновського в дослідженні порівняльної граматики слов’янських мов [Свєнціцький 1993 : 40].
Однак питання про ідентифікацію наукових шкіл у зазначених хронологічних рамках і далі є актуальним. Свого часу Ю.Шевельов виокремив школу філософії мови в Харківському університеті (її виникнення вчений пояснив появою у перших двох десятиліттях кількох універсальних граматик російської мови), школу Ф.Міклошича в Галичині (у цьому Ю.Шевельов наслідував І.Франка), погляди якого вплинули на галицьких граматистів від М.Осадци до О.Огоновського; школу О.Потебні у Харкові другої половини ХІХ ст. [Shevelov 1993 : 126]. Склад шкіл визначали приналежність мовознавців до одного регіону, певною мірою однакові принципи аналізу мовного матеріалу, наступність у розвитку положень навколо якоїсь домінувальної ідеї.
Вивчення граматик ХІХ ст., написаних в Галичині, дозволяє доповнити перелік ще однією регіональною школою – нормативно-граматичною за характером інтерпретації україномовного матеріалу, яка почала формуватися в першій половині ХІХ ст. Її представниками були І.Могильницький, І.Вагилевич, Й.Лозинський, Й.Левицький, Я.Головацький. Вони розпочали граматичний опис української мови, який продовжили і розвинули граматисти другої половини ХІХ ст., ті, що у класифікації Ю.Шевельова представляли вже школу Ф.Міклошича в Галичині.
Розглянемо підстави, які, на наш погляд, дозволяють сьогодні стверджувати про появу в українському мовознавстві першої половини ХІХ ст. регіональної мовознавчої школи нормативно-граматичного спрямування.
1. Автори граматик – професійна спільнота, яка, опрацювавши літературні тексти, вивчивши узус, граматичну теорію своїх сучасників і попередників, уклала нормативні граматики дидактичного характеру.
Задум галицьких кодифікаторів окреслити норми маловідомої національної мови був і новим, і новаторським в умовах побутування в славістиці того часу ідеї про небажаний розвиток нових слов’янських літературних мов в ім’я функціонування якоїсь спільної літературної мови (йшла від праць Й.Добровського** Переконливо про кодифікаторську практику Й.Добровського висловився свого часу К.Чехович: “Добровський був прихильником об’єднування слов’янських діалектів при помочі літературної мови у більші групи для вищих культурних цілей, а тим самим виступав проти роздроблювання слов’янського світу на багато літературних мов. Нічим невгамовний розвиток слов’янських мов видавався йому дегенерацією і руїною старих досконалих форм і тому він усе закликав, щоби при творенні літературної мови спирати її на традиціях старої словесної культури” [Чехович : .55].) чи ідеї про формування єдиної літературної мови конкретно для східнослов’янських народів (офіційно проголошена П.-Й.Шафариком [Grammatyka…  : 3]). Наукова вагомість внеску галицьких дослідників полягала в тому, що своє завдання вони побачили в розкритті ідіоетнічної сутності української літературної мови. Звичайно, у кожній з граматик ця сутність мала свій вияв, визначений різною взаємодією теоретичного зразка опису, попередньою книжною та сучасною граматистам народною стихіями.
Прескриптивні граматики, створені з метою донесення норм літературної мови до тогочасних споживачів (від часу своєї появи підручники для різного типу шкіл називалися по-різному, у сучасному мовознавстві за ними ще закріплено термін “нормативні граматики”), вперше розвинули наукове знання про ознаки україномовного стандарту, яке пришвидшило виокремлення проблематики українського мовознавства зі славістичних досліджень.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Українське мовознавство ХІХ ст. крізь призму наукових шкіл

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок