Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Сербські сюжети української фольклорної балади

Сербські сюжети української фольклорної балади

Назва:
Сербські сюжети української фольклорної балади
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,40 KB
Завантажень:
397
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Сербські сюжети української фольклорної балади


В основу цієї статті лягла пісня-балада, записана від матері в 1977 р. й опублікована у збірці пісень з її голосу "Ой зацвіла черемшина" (Київ, 1981). Спершу – текст пісні:
Ішли женці жито жати
Та й забули серпи взяти.
Серпи взяли, хліб забули,
Які ж тото женці були?
Як нажали по сніпочку,
То зломили по серпочку.
Ходить сербан по риночку,
За ним дівча у віночку:
"Ой сербане, сербаночку,
Возьми мене за жіночку".
"Зчаруй, дівко, брата свого,
Дістанеш ня молодого".
"Я не вмію чарувати,
Не навчила мене мати".
"Йди до саду вишневого,
Злапай їжа зеленого,
Посічи го дрібнесенько,
Зготуй його скоресенько.
Брат приїде із дороги
І закличе: "Сестро, води".
"На ти, братцю, того пива,
Що сь го не пив, як я жила".
А брат пє і з коня летить:
"Вважай, сестро, в мене діти".
"Би м на діти уважала,
Чарів би ти не давала".
"Продай, сестро, коня мого,
Рятуй мене молодого".
"Не на то м тя чарувала,
Щоби я тя рятувала".
Нема брата, ні сербанця,
Пішло дівча за жебрачка,
Жебрак ходить, торбу носить,
Все за собов дівку водить [1, c. 18-19].
Відкинувши перших шість рядків як механічну контамінацію не звязаних між собою сюжетів, зупиняєшся перед запитанням: чому саме сербин намовляє дівчину отруїти брата? Та ж у середовищі, де побутувала пісня, навіть етнічну самоназву пер-
сонажа вказано не зовсім правильно: "сербан". Це спонукує до пошуків інших варіантів цього сюжету. Їх виявляється багато, зокрема зібраних у книзі "Балади. Кохання та дошлюбні взаємини" (Київ, 1987). Таке намовляння на отруєння звучить то з уст "верменятка", тобто вірменина, то "дворянини", а то й просто "козака". Отож, акцент тут не національний і навіть не соціальний, а передусім етичний.
А коли визнати пріоритетним саме етичний аспект цієї сюжетної колізії, то постає проблема мотивації отруєння брата та моральної науки, яка звідси випливає. Звернемо увагу, що цей сюжет побутував переважно у трьох місцевостях України – на півдні, зокрема на території сучасних Херсонської та Одеської областей, на Поділлі та на Буковині. Але перед українським фольклористом та істориком літератури Миколою Сумцовим, автором праці "Народні пісні про отруєння зміїною отрутою", відкрився значно ширший ареал побутування цього сюжету. Хоч учений застерігав, що питання про походження циклу про отруєння брата сестрою – темне, він усе ж ладен був виводити його з давніх фантастичних казок, у яких "мати закохується у велетня, чудовисько, чаклуна чи просто сусідського царя, вбиває свого чоловіка і хоче звести зі світу сина, який переважно виявляється бунтарем і мстить потім матері та її коханцю" [2, c. 260]. М. Сумцов припускає, що цей мотив з казки проник у повість, зокрема у французький роман про Бову Королевича та його численні італійські паралелі, а відтак поширився серед інших народів. Казковий мотив міг, на думку дослідника, у Франції та Італії перерости у пісенний сюжет із заміною матері братом або сестрою і поширитися у цьому варіанті серед європейських народів паралельно з казковим варіантом про Бову Королевича.
Микола Сумцов, як і багато його сучасників-прибічників порівняльно-історичної школи в літературознавстві, поділяв ідею міграції сюжетів і відповідно до неї склав свою схему поширення пісень циклу про отруєння серед народів Європи. На його думку, цей сюжет виник спершу десь у Західній Європі, можливо, в Італії, в Україну проник різними шляхами, один з яких міг вести через Сербію (оскільки в багатьох варіантах пісні згадується сербин), а з України – в Росію, Литву і далі [2, c. 259, 260].
Такий погляд зводить мотив отруєння в українських баладних піснях винятково до міграційного. Тим часом в українських піснях він споріднений з іншими варіантами мотиву отруєння – матірю невістки або сина, дівчиною – зрадливого нареченого, що побутують у різних регіонах України. Усе це дає підставу твердити, що мотив отруєння міг бути не тільки мандрівним, а й мав рунт для самостійного виникнення і поширення на українських землях.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Сербські сюжети української фольклорної балади

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок