Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Про систему персонажів повісті В. Шевчука «Горбунка Зоя» (спроба пообразного аналізу)

Про систему персонажів повісті В. Шевчука «Горбунка Зоя» (спроба пообразного аналізу)

Назва:
Про систему персонажів повісті В. Шевчука «Горбунка Зоя» (спроба пообразного аналізу)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,74 KB
Завантажень:
182
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Про систему персонажів повісті В. Шевчука «Горбунка Зоя» (спроба пообразного аналізу)


Українська література — один із найголовніших предметів у сучасній школі. У загальному річищі гуманізації національної освіти вона може виконувати інтегруючу роль, тому що відтворює духовний світ української людини, сприяє активному становленню особистості.
На відміну від інших шкільних предметів, література не лише навчає, а й більшою чи меншою мірою виховує, формує естетичний смак, визначає певний ідеал, збагачує художнім досвідом тощо.
На жаль, останнім часом потяг молоді до української книги різко слабне. Одна з основних причин цього — тенденційний добір творів для текстуального вивчення, естетична звуженість проблематики, жанру, персоналій, навіть літературних періодів розмаїтого світу літератури. Так, з вини укладачів програм із поля зору нинішнього школяра випадає масив літературних творів, йому близьких і психологізмом, і запитами, і тематикою, і типажем. Мається на увазі сучасний літературний процес. З огляду на це автори нової програми з літератури особливий наголос кладуть на літературу сьогодення.
Поміж авторів-сучасників чільне місце у програмі посіла творчість лауреата Державної премії ім. Т.Г. Шевченка та премії фундації Антоновичів Валерія Шевчука — то не випадково. Адже його творчість — багатогранна, глибоко вкорінена в національну культурну традицію і водночас відкрита до здобутків європейського модернізму. Красномовним підтвердженням сказаного є повість «Горбунка Зоя».
Чим може приваблювати старшокласника цей твір? Насамперед осмисленням проблем теперішньої молоді, ствердженням ідеї необхідності пошуку людиною істини на шляхах власного самовдосконалення, пошуку нею щастя як сенсу життя. Крім того, творчість захоплює і витонченим гумором, і мудрою іронією, ваговитістю художнього слова у відтворенні юначої фантазії і прози звичайного людського життя.
Молоде товариство та його головний інтерес — сюжетний стрижень твору
У центрі психологічної лабораторії повісті — світ мешканців околиці Житомира, точніше — звичайної вуличної компанії. Це Олег, Юрко, Геннадій і, звичайно, оповідач. Що їх всіх об’єднує? «Мали головний інтерес: дівчат, тобто відчували особливу спраглість до того племені і дурманилися через те, як березневі коти». Проте колишніх однокласників, таких різних за інтересами й уподобаннями, «з’єднувала в компанію не спільність інтересів, а спільність вікова, тобто насущна потреба в молодому товаристві». Сам оповідач про це зізнається так: «В нас прийнято оповідати один одному любасні історії, саме такі розмови нас найбільше і єднали». Чим же займалося молоде товариство? «Сходин, ігор у шахи і карти, балачок було замало, щоб підтримувати нашу компанію, були ми народ різноликий, тож часом влаштовували гулянки. Кожен мріяв про свою принцесу. Кидалися в найдурніші любовні пригоди. Всі вони виявлялися скороминущими і згоряли, як солома, а ми в них». Між тим, кожен із хлопців глибоко індивідуалізований, неповторний, із своїми психологічними якостями, світоглядними переконаннями.
Образи-суб’єкти повісті Оповідач. «Інтелігентного походження». Особа трохи романтична. Студент педагогічного інституту, шукав дівчину «із душею». Мав «сяку-таку» національну свідомість, цікавився українською літературою. Його вабили сильні особистості. Був неоголошеним лідером у компанії. Не бачив сенсу ні в чому: ні в навчанні, ні в майбутній роботі, ні в читанні книжок, ні в політиці, ні в самому акті екзистенції, тобто існування. Вважав, що в світі панує не Бог, а Смерть. Мав сковородинівський принцип: коли не можеш нести добра, то принаймні не нести зла. Мав щось од слідчого — любив розгадувати таємниці. Міг покористатися особою протилежної статі без моральних затрат та неприємних наслідків. Прихильник «лінивого кохання». Кидавсь у свої пригоди через страх перед нудьгою».
(Про себе і про інших членів гурту оповідає він — оповідач). Найближчий його товариш — Юрко.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Про систему персонажів повісті В. Шевчука «Горбунка Зоя» (спроба пообразного аналізу)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок